Штрафні санкції повинні застосовуватися у випадку несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) ЕСВ, а не у випадку помилково сплачених сум ЕСВ на неналежний рахунок. Здійснення помилки при перерахуванні погодженої суми грошового зобов'язання в державний бюджет повинне кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Отже, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті погодженої суми грошового зобов'язання, не можуть служити підставою для застосування штрафів.
До відповідного висновку приходить ВСУ (Касаційний адміністративний суд) в постанові від 21.02.2018 г. у справі № 813/1008/16.
Судді погодилися, що позивачем зобов'язання по сплаті ЕСВ виконані вчасно, у встановлений термін для такої оплати. Помилка при вказівці неправильного рахунку 3719, не може служити підставою для застосування до позивача штрафних санкцій і нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЕСВ.

З 01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 г. № 2245- VІІІ, яким внесені зміни, зокрема , відносно трансферного ціноутворення (далі - ТЦО).

1. Нові суб'єкти контролю над трансферним ціноутворенням.

З огляду на те, що постійні представництва нерезидентів, які одержують доходи із джерелом їх походження з України або виконують агентські (представницькі) і інші функції щодо таких нерезидентів або їх засновників, згідно п.п. 133.2.2 ПКУ є платниками податку на прибуток і у зв'язку з поширенням з 01.01.2018 контролю за ТЦО на операції між нерезидентом і його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими у відповідності з ст. 39 НКУ.

2. Нові критерії визнання осіб зв'язаними.
До пп. 14.1.159 ПКУ повернуті норми, що діяли в 2013, 2014 роках:
юридичні особи визнаються зв'язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює та сама особистість.
Приклад 1:
Фізична особа є директором у ТОВ "А" і в ТОВ "Б". Юридичні особи ТОВ "А" і ТОВ "Б" визнаються зв'язаними особами; якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами, такі особи зізнаються зв'язаними між собою.
Приклад 2:
Фізичні особи А (чоловік) і Б (дружина) одружені. Чоловік володіє 100% корпоративних прав ТОВ "В", а дружина володіє 51% корпоративних прав ЗАТ "З". Юридичні особи ТОВ "В" і ЗАТ "З" зізнаються зв'язаними між собою.

3. Якщо обсяг потенційно контрольованих операцій за договірними цінами становить менш 10 млн. грн., але у випадку коректування відповідно до ціни (показник рентабельності), що відповідає принципу "витягнутої руки", обсяг угод перевищив би 10 млн. грн., то такі операції визнаються контрольованими й повинні бути відображені у звіті про контрольовані операції.

4. Нові критерії формування переліку держав (територій), операції з резидентами яких зізнаються контрольованими.
Зважаючи на те, що 22 нові країни внесені в перелік в 2017 році (постанова № 1045 прийняте й опубліковано в грудні 2017 року), відповідно до п.п. 39.2.1 ПКУ операції з контрагентами, зареєстрованими в цих державах, визнаються контрольованими з 01 січня 2018 року.
У той же час із 01.01.2018 сфера застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів (зараз цей перелік затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 г. № 480 і включає 95 організаційно-правових форм нерезидентів з 26 країн миру) розширена, крім ст. 39 ПКУ, також на неконтрольовані операції у випадках, встановлених п.п. 140.5.4 ПКУ.
Таким чином, у випадку придбання в 2018 році товарів, робіт і послуг у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена в перелік, затверджений постановою № 480, компанії зобов'язані збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості таких товарів (робіт, послуг) або підтвердити суму видатків у цих операціях за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ

5. Самостійне корегування для цілей трансферного ціноутворення.
З урахуванням змін в п. 50.1 НКУ, у випадку якщо платником податків при підготовці звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу "витягнутої руки", він може здійснити самостійне корегування й подати уточнюючий розрахунки до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.

6. Удосконалювання процедури попереднього узгодження ціноутворення.
Змінами, внесеними в п. 39.6 ПКУ, впроваджені нові правила до процедури попереднього узгодження ціноутворення, за результатами якої великий платник податків має можливість укласти із ДФС договір про попереднє узгодження ціноутворення.

Нові правила передбачають наступне:
дія договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення в контрольованих операціях, може бути поширена на весь звітний період, у якому був укладений договір, та/або звітні періоди, що передують набранню ним чинності;
при дотриманні великим платником податків умов такого договору й при незмінності погоджених критеріїв для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципам "витягнутої руки", його дія може бути продовжене на новий строк;
передбачені гарантії стабільності умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у випадку зміни податкового законодавства, внесення в нього змін, припинення дії або втрати платником податків статусу великого платника податків.

Також конкретизовані вимоги до дотримання Порядку попереднього узгодження ціноутворення в контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають однобічний, двосторонній і багатобічний характер, який затверджується КМУ.
Лист ДФС від 01.03.2018 г. № 6185/7/ 99-99-15-02-01-17

Якщо компанія - нерезидент не здійснює господарської діяльності в Україні й не підпадає під визначення постійного представництва, то, у випадку придбання корпоративних прав юридичної особи - резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України
ДУ ДФС у Дніпропетровській області

 Фінансовий результат до оподатковування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку й суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім ИСИ й платників, прибуток яких звільняється від оподатковування відповідно до положень НКУ, у розмірі прибутки, звільненої від оподатковування) (пп. 140.4.1 НКУ).

Податківці в ІПК від 23.02.2018 г. № 745/6/99-99-15-02-02-15/ІПК відзначили, оскільки нерезидент не платить податок на прибуток, розрахований за правилами, встановленими ст. 137 ПКУ, різниці на суму нарахованих доходів від участі в капіталі від нерезидентів не враховуються при зменшенні фінансового результату до оподатковування відповідно до пп. 140.4.1 НКУ.

Прийняття декларації є обов'язком контролюючого органу. При прийнятті декларації вповноважена посадова особа контролюючого органу, у якому є на обліку платник податків, зобов'язано перевірити наявність і вірогідність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 і 48.4 НКУ. Інші показники, зазначені в декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Про це повідомили податківці в ІПК від 20.02.2018 г. № 701/Д/99-99-15-02-01-14/ІПК і нагадали наступне.
У рядку 06 декларації з податку на прибуток відображається сума податку на прибуток за звітний період з позитивним значенням (позитивна різниця між об'єктом оподатковування (рядок 04) і прибутком або збитком, отриманим від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподатковування (рядок 05 ПЗ), помножена на діючу ставку податку на прибуток підприємств (18 %).
У випадку якщо значення (рядок 04 - рядок 05 ПЗ) буде негативним або дорівнює нулю, то податок на прибуток не розраховується. У такому випадку в рядку 06 ставиться прочерк.

Мінфін разом із ДФС планує розширити пункт 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірень, що затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 г. № 1232 можливістю збору податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 ПКУ. Проект змін у Порядок опублікований на офіційному сайті Мінфіну, ознайомитися можна за посиланням.
Запропоновані зміни узгоджуються з нормами які внесені Законом України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році" від 07.12.2017 г. № 2245- VІІІ.

ДУ ДФС у Тернопільській області, на своєму офіційному сайті, нагадує, що у випадку зміни адреси місця обліку підприємства або фізичної особи, заявникові необхідно звернутися в центр сертифікації ключів із заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, і надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Дохід нерезидента - векселедержателя, який придбав вексель в іншого нерезидента у вигляді суми дисконту по такому векселю при його погашенні резидентом підлягає оподатковуванню відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ як інші доходи нерезидента, із джерелом походження з України (абзац "і" пп. 141.4.1 ПКУ).
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженого їм особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від здійснення господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, які ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених в пп. 141.4.1 НКУ, по ставці в розмірі 15% (крім доходів, зазначених в пп. 141.4.3 - 141.4.6 НКУ) їх суми й за їхній рахунок, який сплачується в бюджет під час такої виплати, якщо інше не передбачене положеннями міжнародних договорів України із країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, які набули чинності (пп. 141.4.2 НКУ).
ІПК ДФС від 18.08.2017 г. № 1675/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Платник податку на прибуток у графові "Загальні відомості про контрольовані операції" Звіту про контрольовані операції, в одному рядку, через кому відзначає старе й нове найменування особи - сторони контрольованої операції, яка протягом року змінила свою назву й адресу, за умови, що не змінився код особи.
У графові 4 Звіту "Загальні відомості про контрольовані операції" вказується загальна сума контрольованих операцій із цим контрагентом.
ІПК ДФС від 13.02.2018 г. N 600/6/ 99-99-15-02-02-15/ІПК

Якщо працівник відбув у відрядження не з основного місця роботи, а з місця відпочинку, що підтверджується транспортним квитком, придбаним роботодавцем за свій рахунок, то вартість цього квитка включається в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід працівника як додаткове благо й обкладається ПДФО на загальних підставах.
Відповідний висновок міститься в ІПК ДФС від 31.01.2018 г. № 369/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Податківці пояснюють це тим, що відрядження – це, за трудовим правом, поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем роботи. При цьому основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де перебуває (оформлена) його трудова книжка, у яку вноситься відповідний запис про роботу.
Однак відзначимо, що в пп. 170.9.1 ПКУ, де визначено неоподатковувані видатки відрядженого працівника, про такі обмеження не ідеться.
Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 ПКУ видатки не є об'єктом оподатковування тільки за наявності підтверджувальних документів, що засвідчують вартість цих видатків у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків при наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, і розрахункових документів про їхнє придбання по всіх видах транспорту, у тому числі чартерних рейсів.
При цьому будь-які видатки не включаються в оподатковуваний дохід платника податку при наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/ сторони, що відряджає.

Податківці надали роз'яснення щодо подачі документації з трансферного ціноутворення:
• якщо платник податків одержить запит про надання документації по ТЦУ за контрольованими операціями за 2013 - 2016 роки після 01.01.2017 р., то надана в ДФС документація повинна містити інформацію, зазначену у пп. 39.4.6 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом № 1797. Нагадаємо: Закон № 1797 набув чинності 01.01.2017р. і розширив перелік документації, яку платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати й зберігати за кожний звітний період;
• якщо при підготовці документації діапазон рентабельності був визначений з дотриманням вимог пп. 39.3.2.8 ПКУ з урахуванням загальних вимог по порівнянності юридичних осіб, додаткове перерахування (відновлення) діапазону рентабельності проводити не потрібно;
• пп. "є" пп. 39.4.6 ПКУ не вимагає надання безпосередньо платіжних документів, а лише відображення в документації по ТЦУ відомостей про фактично зроблені розрахунки по контрольованій операції із вказівкою реквізитів платіжних документів.
У той же час, платники податків за власним рішенням можуть із урахуванням вимог пп. 39.4.9 ПКУ надати разом з документацією по трансферному ціноутворенню копії будь-яких документів (у тому числі копії платіжних документів);
• оскільки при застосуванні методів трансферного ціноутворення, зазначених у пп. 39.3.1.2 - 39.3.1.5 НКУ, розрахунки показника рентабельності здійснюються по окремій контрольованій операції (сукупності згрупованих контрольованих операцій), застосування для звітних періодів 2013 - 2016 відповідного алгоритму розподілу для визначення операційних видатків і доходів, безпосередньо пов'язаних з такою операцією, необхідно для дотримання методології трансферного ціноутворення передбаченої ст. 39 ПКУ і встановлення ОЭСР.
ІПК ДФС від 31.01.2018 г. № 365/6/99-99-15-02-02-15/ ІПК

ДФС в листі від 02.01.2018 г. № 78/7/99-99-01-02-02-17 привела перелік країн, з якими за станом на 01.01.2017 г. набули чинності міжнародні договори про запобігання подвійного оподатковування.
Також податківці нагадали, що Конвенція між Кабміном і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про запобігання подвійного оподатковування відносно податків на доходи й капітал, підписана 22 березня 2001 р., й набула в чинності 29.11.2001 р., застосовується у відносинах України з Республікою Сербія і з Республікою Чорногорія.
Крім того, у відповідності до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" Україна застосовує договори СРСР про запобігання подвійного оподатковування, що діють до набрання чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з наступними країнами: Іспанією, Малайзией, Японією.

З моменту відкриття ліквідаційної процедури усі права керівника юр. особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідаторові).
Такий платник податків (в особі ліквідатора) повинен подавати й підписувати податкову звітність у контролюючий орган за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи в ЕДРПОУ, відповідно ЄЦП такою особою застосовуватися не буде.
ИПК ГФС від 29.01.2018 г. № 303/6/99-99-08-02-01-15/ІПК

Змін зазнав Розділ І плану- графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" і Розділ ІІ плану- графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв і представництв нерезидентів". На сайті ДФС вони розміщені з урахуванням корегування за станом на лютий 2018 року.
Розділ ІІІ плану- графіка "Документальні планові перевірки самозайнятих осіб" і розділ ІV плану- графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" залишилися без змін.

Пункт 14.1.159 НКУ доповнений новими критеріями, які враховуються для визначення зв'язаних осіб:
1. Для юридичних осіб (пп. "а" п. 14.1.159 НКУ):
• кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та ж фізична особа;
• повноваження одноособового виконавчого органа таких юридичних осіб здійснює одна і та ж особа;
• уточнено, що критерій щодо сум усіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, наданих та/або гарантованих однією юридичною особою, що перевищують у певних розмірах суму власного капіталу юридичної особи, яка їх одержала, не поширюється на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;
2. Для фізичної особи і юридичної особи (пп. "б" п. 14.1.159 НКУ):
• фізична особа є кінцевою бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.
3. для фізичних осіб (пп. "в" п. 14.1.159 ПКУ):
• якщо фізична особа є пов'язаною з іншими особами відповідно до даного підпункту, такі особи є зв'язаними між собою;
• уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичними особами корпоративними правами юридичних осіб по ланцюгу - у розмірі, що становить 20 і більш відсотків.
Для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний рік визначений єдиний строк її надання - протягом 60 календарних днів, що спливають за останнім календарним днем звітного року, незалежно від базового звітного періоду складання декларації - квартал або рік.
Зазначене застосовується для подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, граничним строком надання якої є 1 березня 2018.
Граничним строком надання розрахунків частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017рік є 1 березня 2018.
Для платників єдиного податку скасований обов'язок по нарахуванню й сплаті авансового внеску при виплаті дивідендів.
Уточнений порядок застосування міжнародного договору про запобігання подвійного оподатковування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні.
Передбачені ст. 140 Кодексу різниці перетерпіли істотних редакційних змін і доповнені новими відмінностями, зокрема :
• фінансовий результат до оподатковування платника податку не буде зменшуватися на суму нарахованих доходів у вигляді дивидендів, що підлягають виплаті на його користь від платників єдиного податку ( пп. 140.4.1 НКУ);
• визначено різниці, що збільшують фінансовий результат до оподатковування та уточнені різниці, передбачені підпунктами 140.5.1, 140.5.2 і 140.5.4 НКУ, і застосовуються при здійсненні контрольованих операцій;
• пп. 140.5.10 НКУ доповнений положенням, яке визначає нову різницю по сумах компенсації вартості путівок на відпочинок, оздоровлення й лікування на території України платника податків та/або його дітей у віці до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до НКУ не включається в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи - платника НДФЛ.
Підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнений новими положеннями, що передбачають таке:
• зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне паливо, використане дизельними локомотивами й самоскидами вантажопідйомністю більш 75 тонн;
• податок на прибуток, що підлягає сплаті в державний бюджет зменшується на суму сплаченого акцизного податку по зареєстрованим акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ВЭД.
• звільнення від оподаткування прибутку, отриманої від діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ;
• розширене коло пільговиків - суб'єктам літакобудування й ін.
Лист ГФС від 31.01.2018 г. № 2834/7/99-99-15-02-01-17

У випадку зміни адреси місця обліку підприємства або фізичної особи, заявникові необхідно звернутися в центр сертифікації ключів із заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, і надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
Роз'яснення з розділу 401.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених, як юридичні особи, у зв'язку з їхньою ліквідацією (пп. "з" пп. 14.1.11 НКУ).
Підставою для зняття, зокрема, юридичної особи, з обліку в органах державної статистики, Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України й/або здійснення інших дій відповідно до законодавства є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення такої юридичної особи (п. 4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 г. № 755- ІV).
Отже, умовою для визнання заборгованості безнадійної відповідно до вимог пп. "з" пп. 14.1.11 НКУ, зокрема, є припинення юридичної особи, яка підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Таким чином, кошти, що перебувають на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю при наявності підтверджувальних документів про припинення банку- боржника як юридичної особи у зв'язку з його ліквідацією.

ІПК ДФСУ від 24.01.2018 № 269/6/ 99-99-15-02-02-15/ІПК

Діяльність по проведенню документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органі, регламентується відповідно до гл. 8 р. ІІ ПКУ.
Також п. 5.2 ПКУ визначене співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами й установлене, що у випадку, якщо поняття, терміни, правила й положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам і положенням ПКУ, для регулювання відносин оподатковування застосовуються поняття, терміни, правила й положення Податкового кодексу.
Станом на 19.01.2018 зміни в Податковий кодекс у частині дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання на 2018 рік внесені не були.
Таким чином, ДУ ДФС у м. Києві проводить камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) і фактичні перевірки винятково в межах своїх повноважень, у випадках і в порядку, установлених ст. 76, 77, 78, 79, 80 НКУ.
Нагадаємо: Законом України "Про Державний бюджет на 2018 рік" від 07.12.2017 г. № 2246- VІІІ були внесені зміни в Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 г. № 1728- VІІІ (далі - Закон № 1728) щодо дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання на 2018 рік.
Дане повідомлення опублікувала ДФС у м. Києву на своїй сторінці в соцсети Facebook.
Це повідомлення прокоментував Андрій Тамошюнас, податковий адвокат, партнер консалтингової компанії ADA Group, який відзначив, що ДФС у м. Києву ігнорує набір наступних положень законодавства:
1) ч. 2 ст. 19 Конституції України - підстави, межі повноважень і спосіб їх реалізації визначаються Конституцією України й законами (а не законом);
2) пп. 21.1.1 ПКУ - обов'язок посадових осіб ДФС діяти відповідно до ПКУ та інших законів;
3) пп. 4.1.4 ПКУ - презумпція правомірності рішень платника податків у випадку неоднозначного трактування норм різних законів;
4) ст. 19 ГКУ - контроль податкових відносин входить до предмету контролю й нагляду держави за госп. діяльністю;
5) ст. 2 Закону України "Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 г. № 877 - заходу контролю ДФС входять у сферу чинності зазначеного закону, тому виходить, що на ГФС поширюється й дія положень Закону № 1728.

 

Податкові декларації з податку на прибуток підприємств надаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
• календарному кварталу або календарному півріччю (у т.ч. у випадку сплати квартальних або піврічних авансових внесків - протягом 40 к.дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
• календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 к.дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
• календарному року - протягом 60 к.дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Дане роз'яснення ДФС опублікувала в підкатегорії 102.23.01 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.
Таким чином, ДФС в Одеській області із цього приводу відзначає: для декларації з податку на прибуток підприємств, що складається за звітний рік, визначений єдиний строк її надання - протягом 60 календарних днів, що випливають за останнім календарним днем звітного року, незалежно від того, за який базовий звітний період складається декларація - квартал або рік.
Тобто для усіх платників граничний строк подачі декларації з податку на прибуток підприємств - 1 березня 2018 року.

Операції по поставці систем та/або оснащення/устаткування, невід'ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій по поставці товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з ПДВ. Відповідно, при здійсненні даних операцій платники податків зобов'язані здійснювати нарахування й сплату ПДВ по цих операціях на загальних підставах, встановлених для поставки товарів і послуг в Україні.
Тільки у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством- постачальником як окремий елемент поставки й на дану продукцію передане право власності (за договором про передачу виняткових майнових прав інтелектуальної власності), дана операція звільняється від обкладання ПДВ, як операція з поставки програмної продукції згідно п. 26 прим.1 підрозділу 2 р. XX ПКУ.
Отже, якщо програмне забезпечення, установлене на встаткуванні спеціального призначення (комплекти для програмно-технічного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю), є невід'ємною частиною й не виділене, як окремий елемент поставки, а також на це програмне забезпечення не передане право власності, то операція по поставці даного встаткування (у якому втримується програмне забезпечення) для цілей обкладання ПДВ розглядається як одна операція, що підлягає обкладанню ПДВ у загальновстановленому порядку по основній ставці.
ІПК ДФСУ від 17.01.2018 г. № 188/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Підставою для звільнення (зменшення) від оподатковування доходів із джерелом їх походження з України є надання нерезидентом особі (податковому агентові), що виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), що підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачене міжнародним договором України (п. 103.4 НКУ).
Особа, що виплачує доходи нерезиденту у звітному (податковому) року, у випадку надання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподатковування, у звітному (податковому) року з одержанням довідки по закінченню звітного (податкового) року (п. 103.8 НКУ).
ДФС в ІПК від 15.01.2018 г. № 158/6/99-99-12-02-03-15/ІПК відзначає: довідку за попередній звітний податковий період (рік) можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподатковування у звітному (податковому) року за умови надання нерезидентом довідки за даний звітний податковий період (рік) по закінченню цього звітного (податкового) року.
У випадку неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподатковуванню відповідно до законодавства України з питань оподатковування (п. 103.10 НКУ).

Податкові декларації з податку на прибуток підприємств надаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
• календарному кварталу або календарному півріччю (у т.ч. у випадку сплати квартальних або піврічних авансових внесків - протягом 40 к.дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
• календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 к.дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
• календарному року - протягом 60 к.дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Дане роз'яснення ДФС опублікувала в подкатегории 102.23.01 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

текст - Платник податків, посилаючись на п. 3 "Заключних і перехідних положень" Закону України від 20.12.2016 г. № 1791- VІІІ, згідно з яким коефіцієнт 0,5 до ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Коефіцієнт), застосовується з 01.01.2017 до моменту прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів, і відсутність рішення Полтавської міської ради про затвердження ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік, вважає, що Коефіцієнт повинен застосовуватися й в 2018 році.
ДУ ДФС у Полтавській області в ІПК від 05.01.2018 г. № 67/ІПК/16-31-12-05-19 щодо відповідного обігу платника податків затверджує, що наведений Закон визначає перелік заходів щодо забезпечення збалансованості бюджетних вступів в 2017 році. До таких заходів ставиться й зазначений Коефіцієнт.
Для забезпечення збалансованості бюджетних вступів в 2018 році Верховна Рада України прийняла Закон України від 07.12.2017 г. № 2245- VІІІ, що не передбачив продовження застосування такого заходу, як Коефіцієнт на 2018 рік.
Таким чином, немає підстав для застосування даного Коефіцієнта в 2018 році

Враховуючи норми Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" від 16.07.1999 г. № 996- XІV, акт виконаних робіт (наданих послуг) відноситься до первинних документів і засвідчує факт здійснення господарської операції.
У свою чергу, статус належним чином оформленого первинного документа акт виконаних робіт (наданих послуг) набуває при наявності в ньому всіх обов'язкових реквізитів, визначених в ст. 9 зазначеного Закону (у т.ч. і особистих підписів осіб, що ухвалювали участь у здійсненні господарської операції).
При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 г. № 88, документ повинен бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи й електронний документообіг.
При здійсненні платником податків (постачальником) операції по поставці послуг датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ і, відповідно, складання податкової накладної по даній операції буде вважатися дата належним чином оформленого первинного документа, а саме - акту виконаних робіт (наданих послуг).
Разом з тим для одержувача таких послуг підставою для нарахування сум податку, що ставляться до складу податкового кредиту, буде податкова накладна, складена й зареєстрована в ЕРПН платником податків (постачальником).
Відповідні положення приводить ДФС в ІПК від 10.01.2018 г. № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Фінансовий результат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податків (крім фізичних осіб), і платникам податків, які обкладаються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX "Перехідні положення" ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ і організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 НКУ (пп. 140.5.10 НКУ).
Податковий кодекс не передбачає коректування фінансового результату до оподатковування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платникові податку на прибуток на загальних підставах, який застосовує ставку 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX "Перехідні положення" ПКУ. Дані операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку.
Про податківці повідомили в ІПК від 18.12.2017 г. № 3034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Згідно п. 23 П(С)БУ 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який установлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) у випадку визнання даного об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання й консервації.
Зокрема, п. 27 П(С)БУ 7 установлене, що нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що починається за місяцем вибуття об'єкта ОС, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудовування, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації відновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання, консервації.
Тобто на період консервації, капітального ремонту, реконструкції й іншого поліпшення ОС відбувається припинення його експлуатації.
Враховуючи викладене, у податковому обліку амортизації підлягають основні фонди, призначені для використання в господарській діяльності платника податків.
Таким чином, якщо виведення й введення в експлуатацію ОФ у зв'язку з модернізацією (поліпшенням, реконструкцією, добудовуванням, дообладнанням, модифікацією) відбувається в межах одного місяця, - норми п. 27 П(З)БУ не застосовуються. Відповідно, у бух. обліку амортизація на даний ОЗ продовжує нараховуватися. А виходить, і в податковому обліку на такі ОФ також буде нараховуватися амортизація за цей період.
Про це повідомляє ДФС в роз'ясненні з подкатегории 102.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Багато показників у р. ІV НКУ визначаються виходячи з розміру мінімальної зарплати. Зокрема, мін. зарплатня використовується для визначення оподатковуваного й звільненого від обкладання НДФЛ і військовим збором доходу фіз. осіб.
1. Від оподатковування звільняється сума, сплачена на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів за одержання освіти, за підготовку або перепідготовку платника податків у межах 3- кратного розміру мін. зарплатні за кожний повний або неповний місяць навчання: в 2018 році - 11 169 грн за повний або неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 НКУ).
2. Неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, наданого роботодавцем, - 4940 грн (2470 грн х 2) згідно пп. 165.1.22 НКУ.
3. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у т.ч. матеріальної, наданої роботодавцем, - 2470 грн згідно пп. 170.7.3 НКУ.
4. У загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податків не включається вартість подарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) (пп. 165.1.39 НКУ). В 2018 році - 930,75 грн.

Сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом - юридичною особою своєму засновникові - фізичній особі протягом дії договору, не включається в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід засновника, тобто не обкладається податком на доходи фізичних осіб (пп. 165.1.31 НКУ).
Одночасно до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податків включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за результатами такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 НКУ).
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податків самостійно, окремо від інших доходів і видатків. Для цілей оподатковування інвестиційному прибутку звітним періодом уважається календарний рік, за результатами якого платник податків зобов'язано представити річну податкову декларацію, у якій повинен відбити загальний фінансовий результат (інвестиційний дохід або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (пп. 170.2.1 НКУ).
Отже, якщо в результаті зменшення в законодавчо встановленому порядку статутного капіталу юридичної особи його засновникові вертаються кошти або майно, попередньо внесені їм у статутний капітал цієї юридичної особи, то на дану операцію поширюються норми п. 170.2 НКУ.
У зв'язку з тим що операція по наданню/одержанню платником податків поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій по поставці товарів/послуг, дана операція не є об'єктом обкладання ПДВ.
Розділ ІІІ НКУ не передбачає коректування фінансового результату до оподатковування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Що стосується можливості заліку суми внеску в статутний капітал засновника товариства в рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу підприємства, то дане питання регулюється положеннями ХКУ.
Формування фінансового результату від операції заліку зустрічних однорідних вимог на підприємстві відображається згідно з правилами бухгалтерського обліку. Податкові різниці для корегування фінансового результату до обкладання податком на прибуток по зазначеній операції не передбачені.
Дані операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Лист від 27.12.2017 г. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

У випадку продажу основних засобів (у т.ч. інвестиційної нерухомості, що враховується у фінансовому обліку по первісній вартості), які використовуються в господарській діяльності й підлягають амортизації в податковому обліку, фінансовий результат до оподатковування збільшується на суму залишкової вартості даних активів, визначеної відповідно до правил бух. обліку, і зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 НКУ.
При цьому на вартість необоротних активів, утримуваних для продажу (запасів), корегування фінансового результату до оподатковування відповідно до п. 138.1 і п. 138.2 ПКУ не здійснюється й рядки 1.1.2 і 1.2.2 Додатка Р1 "Різниці" до рядка 03 Р1 декларації з податкуі на прибуток не заповнюються.
Такі висновки зробила ДФСУ в ІПК від 28.12.2017 г. № 3186/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Зі своєї сторони, зауважемо: коли керівництво підприємства ухвалює рішення щодо того, що об'єкт основних засобів буде проданий, його слід перевести до складу необоротних активів, утримуваних для продажу відповідно до п. 1 р. ІІ П(З)БО 27.
Тобто перед продажом основний засіб, як правило, переводять до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. І якщо додержуватися такої логіки податківців, то корегувати фін. результат до оподатковування при продажу даних активів не потрібно. При цьому потреба в корегуванні фін. результату до оподатковування чи навряд колись виникне. Адже, як ми вже відзначали, перед продажом основні кошти звичайно переводяться до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Мінфін узявся за підвищення рівня податкової дисципліни серед платників податків - фізичних осіб зі значними доходами й поліпшення ефективності контролю з боку держави в частині повноти й своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з отриманих доходів.
Із цією метою на сайті відомства оприлюднений проект Закону "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти щодо критеріїв визначення осіб з високими доходами", який повинен:
1) впровадити критерії визначення фізичних осіб з високими доходами, постановку даної категорії на облік і щорічне надання податкової декларації незалежно від утримання податковими агентами податку на доходи фізичних осіб і військового збору з їхніх доходів;
2) надати повноваження ДФС одержувати доступ до інформації про банківські рахунки зазначеної категорії фізичних осіб;
3) розширити обсяг інформації, яка буде надаватися банківськими установами на письмовому вимогу органів доходів і зборів щодо банківських рахунків осіб з високими доходами, за умови належного захисту таких даних, пов'язаних із заходами здійснення контролю.
Внесення змін у положення ПКУ і Закону про банки й банківської діяльності щодо впровадження критеріїв для визначення осіб з високими доходами й розширення повноважень ДФС одержувати винятково на письмовому вимогу інформацію відносно обігу коштів на їхніх банківських рахунках, в умовах належного захисту таких даних, за результатами реалізації яких буде здійснюватися один із заходів щодо протидії практиці розмивання бази й виведення прибутків з-під оподатковування.

Добові для відрядження по Україні установлені в розмірі не більш 0,1 розміру мін. зарплатні, встановленої станом на 1 січня податкового року, за кожний день відрядження (пп. "а" пп. 170.9.1 НКУ).
Оскільки з 01 січня 2018 року мін. зарплатня встановлена на рівні 3723 грн (ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 г. № 2246- VІІІ), - максимальний розмір неоподатковуваних добових в 2018 році становить не більш ніж 372,30 грн на добу.

ДФС інформує: у зв'язку з перебоями внутрішньої мережі можливі затримки в обробці електронних документів. Тому просить вибачення за тимчасові незручності.
Відповідне повідомлення було розміщено на сайті ДФС наприкінці дня, 09.01.2018.

Нещодавно в новині «Індексація й доплата до мінімальної зарплати: профспілки вимагають від Минсоцполитики змінити позицію" Федерація профспілок України звернулася в Минсоцполитики (лист від 14.06.2017 г. № 05/01-16/661) із проханням надати додаткові роз'яснення з подальшим їхнім оприлюдненням щодо неврахування суми індексації грошових доходів при обчисленні заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру. У відповідь отриманий лист Міністерства (від 07.07.2017 г. № 13899/0/2-17/16), у якому мова йде про те, що сума індексації повинна враховуватися в мінімальній заробітній платі.
У зв'язку із цим Федерація профспілок також звернулася в Минсоцполитики з вимогою про відкликання листа № 317/0/101-17/282.
Зараз з'явилося лист Минсоцполитики від 07.09.2017 г. № 2341/0/101-17, яким по суті прохання Федерації профспілок задоволене, і лист Минсоцполитики від 13.02.2017 г. № 317/0/101-17/282 відкликане.
Нагадаємо: в листі № 317/0/101-17/282 говорилося про те, що сума індексації зарплати включається у виплати, які повинні враховуватися в зарплату при забезпеченні її мінімального розміру. Пояснювали даний висновок тим, що визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах праці й підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний і понаднормативний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Усі інші складові заробітної плати, не перераховані в цьому списку, повинні враховуватися в мінімальну заробітну плату.
Федерація профспілок України в листі від 27.07.2017 г. № 05/01-27/825 відзначає, що позиція в зазначеному листі Минсоцполитики не відповідає законодавству.

Особливістю ситуації, розглянутої в податковій консультації, є те, що дохід нерезиденту у вигляді орендної плати виплачується в національній валюті на інвестиційний рахунок і використовується на території України.
Однак з метою утримання податку на репатріацію даний момент нічого не міняє. ГФС підкреслює: резидент при виплаті нерезиденту- орендодавцеві орендної плати (у т.ч. на інвестиційний рахунок у гривнях) утримує податок з таких доходів нерезидента відповідно до правил, встановлених п. 141.4 НКУ, незалежно від того, як даних дохід використовується після оподатковування.
ИНК ГУ ГФС у м. Києву від 01.12.2017 г. № 2799/ІПК/26-15-12-03-11

ГФС погоджується, що не є доходом у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи, що перебуває в трудових відносинах зі своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку видатків у межах фактичних видатків, у т.ч. видатків на проїзд працівника до місця відрядження заздалегідь або з місця відрядження до місця постійної роботи у випадку затримки, якщо це погоджене з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, зазначеними в наказі про відрядження, при наявності підтверджувальних документів.

Відповідна позиція викладена в ІПК від 27.10.2017 г. № 2406/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Таким чином, ДФС відреагувала на запит платника щодо висновків, викладених в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 г. у справі № 820/1871/17.

Помітимо: визначенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017р. у справі № 820/1871/17 колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції й прийняла сторону платника податків.

Однак відповідач в особі Офісу великих платників податків ДФС все-таки подав касаційну скаргу у ВАСУ, яка 23.10.2017 залишена без руху, а відповідачеві був установлений місячний строк на усунення її недоліків.

Уся ця судова тяганина полягає в тому, що підприємство ще в березні 2017 року одержало від ДФС індивідуальну податкову консультацію по запиту: чи є доходом працівника, отриманим як додаткове благо (пп. 164.2.17 НКУ), відшкодування роботодавцем видатків на проїзд працівника до місця відрядження заздалегідь або з місця відрядження до місця постійної роботи у випадку затримки, якщо це погоджене з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, зазначеними в наказі про відрядження?

Одержавши відповідь, що в такому випадку має місце додаткове благо, платник податків успішно його оскаржив, адже суд уважає дану позицію помилкової.

Суд указав на те, що відносини, пов'язані з відрядженням працівників позивача, урегульовані Положенням про відрядження працівників на підприємстві.

У свою чергу, інші підприємства й організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ. Суд вважає, що Інструкція № 59 не відноситься до нормативно-правових актів, прийнятих на підставі й на виконання ПКУ й законів з питань митної справи.

 

Якщо за результатами перевірки контролюючий орган встановив факт завищення розміру задекларованого негативного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, за результатами перевірки відповідно до п. 58.1 ПКУ контролюючий орган направляє (вручає) платникові податків податковий повідомлення-рішення.

За результатами документальної перевірки у випадку встановлення невірно визначених показників за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об'єкта оподаткування, внаслідок чого контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов'язання, ухвалюються податкові повідомлення-рішення форми "Р". При цьому визначені й погоджені суми податкових зобов'язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податків і підлягають сплаті до бюджету без додаткового корегування податкових декларацій.

Разом з тим, у випадку якщо за результатами документальної перевірки зменшені суми від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, які перевірялися, ухвалюються податкові повідомлення- рішення форми "П". При цьому коректування/уточнення фин. результату до оподатковування за попередній звітний період, який був охоплений перевіркою, не здійснюється.

Виправлення від’ємного значення здійснюється платником податків у показниках декларації з податку на прибуток у наступному звітному (податковому) періоді шляхом вказівки виправленої суми від’ємного значення об'єкта оподатковування минулих податкових (звітних) років у рядку 3.2.4 Додатка РІ до декларації з податку на прибуток.

ІПК ДФСУ від 25.10.2017 г. № 2381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

ДУ ДФС у Миколаївській області інформує, що за непредставлення, несвоєчасне надання, надання не по встановленій формі звітності застосовуються:

1) фінансова відповідальність до платників ЄСВ у вигляді штрафу - 170 грн (10 НМДГ) за кожне таке непредставлення, несвоєчасне надання або надання не за встановленою формою. Якщо протягом року за ці порушення вже накладався штраф, його розмір збільшується й становить 1020 грн (60 НМДГ);
2) адміністративна відповідальність на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності, физособу-підприємця або особу, що забезпечує себе роботою самостійно, у вигляді штрафу. Його розмір становить 510-680 грн (від 30 до 40 НМДГ). За повторне протягом року порушення - 680-850 грн (від 40 до 50 НМДГ).

У загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податків включається дохід, отриманий платником податків як додаткове благо у вигляді вартості, зокрема, харчування, безкоштовно отриманого платником податків, крім випадків, встановлених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств (пп. "б" пп. 164.2.17 НКУ).
Фахівці ДФС, посилаючись на пп. 70.12.1 ПКУ, нагадали: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) використовується, зокрема , при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана надавати інформацію про РНОКПП юрособам, що виплачують їй доходи.
Тим самим контролери натякнули: якщо говориться про харчування працівників, то ні про яке невизначене коло осіб, яке унеможливлює визначення оподатковуваного доходу, у цьому випадку не йдеться. Усі особи ідентифіковані, адже це працівники підприємства, - виходить, вартість харчування обкладається ПДФО і ВВ відповідно до пп. "б" пп. 164.2.17 ПКУ.
Важливо відзначити: надаючи дане роз'яснення у частині ПДФО, контролери не використовували поняття "шведський стіл". Разом з тим коли фахівці ГФС у цім же листі пояснювали особливості обкладання ПДВ, мова йшла саме про шведський стіл.
Раніше, зокрема , у листі ГФС від 23.11.2016 г. № 25308/6/99-99-13-02-03-15, контролери підкреслювали: якщо роботодавцем організоване для працівників безкоштовне харчування за принципом "шведського стола", коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт оподатковування.
Отже, роботодавцям потрібно бути обережним із цим питанням, а також готовим довести неможливість визначення кількості спожитих продуктів.
ІПК ДФС від 13.10.2017 г. № 2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК

Платник податків може не корегувати фінансовий результат до оподатковування, якщо операція:
• є контрольованою й сума даних видатків відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтоване у звіті про контрольовані операції й відповідної документації;
• не є контрольованою й сума даних видатків підтверджується платником податків за правилами звичайних цін згідно ст. 39 НКУ, але без вистави звіту.
Фіскали в ІПК від 08.09.2017 г. № 1878/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомили: оскільки вартісні критерії контрольованих операцій установлені розраховуючи на рік, то платник податків, що не здійснював контрольованої операції, може ухвалити рішення щодо не збільшення фінансового результату згідно пп. 140.5.4 НКУ тільки за підсумками відповідного податкового (звітного) року.
Обґрунтування, що операція не є контрольованою й сума видатків підтверджується платником податків за правилами звичайних цін у відповідності з ст. 39 НКУ, надається вищевказаним платником на запит контролюючого органу при проведенні документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податків ухвалене рішення про не збільшення фінансового результату.

Народные депутаты решили навести порядок в сфере арендных отношений. Поэтому в ВРУ внесен законопроект о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования регулирования арендных отношений в сфере хозяйствования (№ 7192).
Цель документа – усовершенствовать нормы, регулирующие отношения аренды государственного, коммунального и частного имущества в сфере хозяйствования, в частности, порядок и основания заключения и прекращения (в т.ч. расторжения) договора аренды недвижимого имущества разных форм собственности, права и обязанности его сторон, процедуру пролонгации данного договора и условия приобретения арендатором преимущественного права на его заключение на новый срок, особенности (в т.ч. процессуальные) возмещения улучшений арендованного имущества и сбалансированного применения мер хозяйственно-правовой ответственности в отношении арендодателя и арендатора.
Среди его положений следующие:
• имущество, которое передается по договору найма (аренды), в пределах срока действия договора не может быть предметом другого договора найма (аренды), заключенного позже с другим лицом;
• договор найма прекращается в случае ликвидации юридического лица, которое было нанимателем или наймодателем, и в случае прекращения предпринимательской деятельности физического лица – предпринимателя, которое было нанимателем или наймодателем, в связи с внесением соответствующей записи в ЕГР;
• срок начисления неустойки составляет 6 месяцев со дня, следующего за днем наступления обязанности нанимателя вернуть вещь, если иной срок не предусмотрен договором или законом;
• в случае возврата поврежденной или некачественной вещи наймодатель обязан ее принять, а наниматель должен возместить убытки, причиненные ухудшением вещи, если не докажет, что ухудшение произошло не по его вине;
• если наймодатель не исполняет обязанность по принятию вещи свыше 30 к.дн. с момента получения письменного уведомления арендатора о готовности вернуть вещь, наниматель вправе требовать от наймодателя уплатить штраф в размере 7% от стоимости вещи, если иное не предусмотрено договором найма;
• наниматель может приступать к использованию здания или другого капитального сооружения (их отдельной части) с момента государственной регистрации права пользования недвижимым имуществом, которое возникает на основании договора найма, заключенного на срок не менее 3 лет;
• оценка объекта аренды предшествует заключению договора аренды и проводится за средства арендатора каждые 3 года после его заключения, если иное не предусмотрено договором;
• арендатор, надлежащим образом исполнявший свои обязанности по договору, имеет право требовать от арендодателя уплаты штрафа в сумме 20% от годового размера арендной платы за нарушение преимущественного права арендатора на заключение договора на новый срок, а именно – в случае неиспользования имущества собственником (арендодателем) для собственных нужд и заключения договора аренды с другим арендатором в течение года на условиях, на которые соглашался предыдущий арендатор, но ему было отказано в перезаключении договора.

По письменному заявлению работодателя инспекторы труда могут проводить анализ состояния соблюдения законодательства о труде и предоставлять рекомендации касательно его применения. По результатам проведенного анализа составляется справка. Это предусмотрено п. 31 Порядка осуществления государственного надзора за соблюдением законодательства о труде, утвержденного постановлением КМУ от 26.04.2017 г. № 295 (далее – Порядок № 295).
Вместе с тем Гоструда в письме от 16.08.2017 г. № 8453/4.1-ДП-17 подчеркнуло: Порядком № 295 не предусмотрено применение мер воздействия в связи с нарушением законодательства о труде после проведения анализа состояния соблюдения законодательства о труде и составления справки.
Меры по привлечению к ответственности виновного в допущении нарушений должностного лица предпринимаются в соответствии с п. 27 Порядка № 295 при наличии нарушений требований законодательства о труде, зафиксированных актом инспекционного посещения или актом невыездного инспектирования, после рассмотрения замечаний объекта посещения (в случае их поступления) и проведения анализа материалов инспекционного посещения или невыездного инспектирования.

Нацбанк продолжает упрощать условия работы для бизнеса и банков в соответствии с требованиями Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно использования печатей юридическими лицами и физическими лицами – предпринимателями» от 23.03.2017 г. № 1982-VIII. С этой целью вносятся изменения в ряд нормативно-правовых актов НБУ.
Отныне клиенты уполномоченных банков, которые намерены осуществить валютную операцию, смогут не удостоверять печатями документы, представляемые для проведения этих операций. Также не будет требоваться удостоверение печатями документов, которые подаются в НБУ. Кроме этого, в ряде случаев отменено требование касательно нотариального заверения для оригиналов или копий документов, касающихся проведения валютных операций. Вместе с тем нотариальное согласование перевода договоров и других документов, представляемых банками и их клиентами в НБУ, остается обязательным.
Вышеуказанные моменты определены постановлением «О внесении изменений в некоторые нормативно-правовые акты Национального банка Украины» от 10.10.2017 г. № 102, которые уже с 13 октября 2017 года вступили в силу.

Налоговики предоставили некоторые разъяснения относительно оснований проведения проверок.
Так, учитывая пп. 78.1.4 НКУ, контролеры вправе проводить проверки также и по другим вопросам, которые непосредственно не указаны в запросе, и, соответственно, требовать в ходе проведения таких проверок представления документов или их копий и информации, касающейся других налогов, по которым в письменном запросе отсутствует информация об установлении недостоверности данных в декларациях.
Налоговики объясняют это тем, что:
• во-первых, НКУ не содержит на это прямого запрета (как, например, в ходе проведения проверки на основании пп. 78.1.19 НКУ);
• во-вторых, объяснения и документальные подтверждения, предоставленные налогоплательщиком на запрос, могут также содержать информацию, которая будет свидетельствовать о недостоверности иных данных, указанных в других декларациях по данному налогу или по другим налогам.
Так же, по мнению специалистов ГФСУ, контролеры имеют право на основании пп. 78.1.1 НКУ проводить документальные внеплановые проверки касательно операций налогоплательщика и третьих лиц, не указанных в запросе, но относящихся к операции, указанной в запросе.
В то же время фискалы подчеркнули: согласно устоявшейся судебной практике, отсутствие или неполнота ссылок на конкретные пункты НКУ не должны рассматриваться как основание для признания приказа противоправным, если из содержания данного приказа представляется возможным идентифицировать предусмотренное законодательством фактическое основание для назначения соответствующей проверки.
ИНК ГФСУ от 03.10.2017 г. № 2111/6/99-99-14-03-03-15/ІПК

 

Для предприятий, учреждений и организаций с численностью штатных работников свыше 20 лиц устанавливается квота на трудоустройство дополнительных категорий граждан в размере 5% среднеучетной численности штатных работников за предыдущий календарный год. Этого требует ч. 2 ст. 14 Закона Украины «О занятости населения» от 05.07.2012 г. № 5067-VI (далее – Закон о занятости).
Одной из таких категорий граждан являются, в частности, лица, которым до наступления права на пенсию по возрасту в соответствии со ст. 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» осталось 10 и менее лет.
Однако начиная с 11.10.2017 благодаря Закону Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения пенсий» от 03.10.2017 г. № 2148-VIII предприятиям, учреждениям и организациям с численностью штатных работников от 8 до 20 лиц устанавливается квота в размере не менее одного такого лица предпенсионного возраста в среднеучетной численности штатных работников. Соответствующие дополнения внесены в ч. 2 ст. 14 Закона о занятости.

 

На заседании правления Фонда рассмотрен и одобрен проект структуры исполнительной дирекции Фонда и ее рабочих органов с учетом решения правления относительно сокращения предельной численности работников, утверждены схемы должностных окладов работников исполнительной дирекции Фонда и ее рабочих органов и внесены изменения в Положение об условиях оплаты и стимулирования труда работников Фонда социального страхования Украины.
Кроме того, усовершенствован Порядок предоставления материального обеспечения некоторым категориям застрахованных лиц, утвержденный постановлением правления Фонда социального страхования Украины от 24.01.2017 г. № 8; и утвержден Порядок предоставления материального обеспечения за счет средств Фонда социального страхования Украины застрахованным лицам в случае ликвидации (реорганизации) предприятия, учреждения, организации, прекращения предпринимательской деятельности физического лица – предпринимателя или осуществления независимой профессиональной деятельности.
По сообщению сайта Фонда соцстраха

Налогоплательщики, осуществляющие ведение документов по учету доходов, расходов и других показателей, связанных с определением объектов налогообложения (налоговых обязательств), первичных документов, регистров бухучета, финотчетности, прочих документов, связанных с исчислением и уплатой налогов и сборов, в электронном виде, должны в ходе проведения проверок предоставить должностным лицам контролирующего органа на их запрос такие документы в электронном виде.
Что касается вопроса представления крупными налогоплательщиками в ходе проведения документальных плановых (внеплановых) выездных проверок, которые проводятся в помещении плательщика, сканированных документов первичного бухгалтерского учета, составленных на бумажных носителях, то такие документы не считаются документами в электронном виде в соответствии с Законом Украины «Об электронных документах и электронном документообороте» от 22.05.2003 г. № 851-IV и Законом Украины «Об электронной цифровой подписи» от 22.05.2003 г. № 852-IV, а являются их копиями.
Такой ответ предоставила ГФС в ИНК от 03.10.2017 г. № 2112/6/99-99-14-03-03-15/ІПК относительно обязанности представления в ходе проведения документальных плановых (внеплановых) выездных проверок документов и информации в электронном виде, в т.ч. сканированных копий документов, созданных на бумажных носителях.

Доходы нерезидента в виде брокерского, комиссионного или агентского вознаграждения, полученного от резидента за выполненные брокерские, комиссионные или агентские услуги в пользу данного резидента, подлежат налогообложению в соответствии с требованиями пп. 141.4.2 НКУ, если иное не установлено правилами международного договора, независимо от места предоставления нерезидентом указанных услуг.
Если международным договором, согласие на обязательность которого предоставлено Верховной Радой Украины, установлены иные правила, нежели предусмотренные НКУ, применяются правила международного договора (п. 3.2 ст. 3 НКУ).
В Украине применение упомянутых процедур регламентировано положениями ст. 103 НКУ.
Согласно положениям п. 103.2 НКУ, лицо (налоговый агент) вправе самостоятельно применить освобождение от налогообложения или уменьшенную ставку налога, предусмотренную соответствующим международным договором Украины на время выплаты дохода нерезиденту, если такой нерезидент является бенефициарным (фактическим) получателем (владельцем) дохода и является резидентом страны, с которой заключен международный договор Украины.
Основанием для освобождения (уменьшения) от налогообложения доходов с источником их происхождения из Украины является представление нерезидентом лицу (налоговому агенту), которое выплачивает ему доходы, справки (или ее нотариально заверенной копии), подтверждающей, что нерезидент является резидентом страны, с которой заключен международный договор Украины (далее – справка), а также других документов, если это предусмотрено международным договором Украины.
ИНК ГФС от 28.09.2017 г. № 2066/6/99-99-15-02-02-15/ІПК