Пошук веб-сторінки члена Асоціації

ЄДРПОУ: 
Пароль: 

Про Асоціацію Діяльність Новини Запитання до СРО Контакти Мапа сайту


Повернутися 

Додаток 1
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку
1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2018
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077
Територія Київ за КОАТУУ 8038200000
Організаційно-правова форма господарювання Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю за КОПФГ 240
Вид економічної діяльності за КВЕД 64.30
Середня кількість працівників¹ 6,00
Адреса, телефон 80000 Київ Червоноармiйська, 65; тел: 5026573
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності V




Баланс підприємства станом на 31.12.2018

Актив:

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду На дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 36,00 25,00 0,00
первісна вартість 1001 46,00 46,00 0,00
накопичена амортизація 1002 10,00 21,00 0,00
Незавершені капітальні інвестиції 1005 0,00 0,00 0,00
Основні засоби 1010 3,00 21,00 0,00
первісна вартість 1011 15,00 36,00 0,00
знос 1012 12,00 15,00 0,00
Інвестиційна нерухомість 1015 0,00 0,00 0,00
Первісна вартість інвестиційної нерухомості 1016 0,00 0,00 0,00
Знос інвестиційної нерухомості 1017 0,00 0,00 0,00
Довгострокові біологічні активи 1020 0,00 0,00 0,00
Первісна вартість довгострокових біологічних активів 1021 0,00 0,00 0,00
Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів 1022 0,00 0,00 0,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 1030 0,00 0,00 0,00
інші фінансові інвестиції 1035 95,00 0,00 0,00
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 0,00 11,00 0,00
Відстрочені податкові активи 1045 0,00 0,00 0,00
Гудвіл 1050 0,00 0,00 0,00
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0,00 0,00 0,00
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065 0,00 0,00 0,00
Інші необоротні активи 1090 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом I 1095 134,00 57,00 0,00
II. Оборотні активи
Запаси 1100 0,00 0,00 0,00
Виробничі запаси 1101 0,00 0,00 0,00
Незавершене виробництво 1102 0,00 0,00 0,00
Готова продукція 1103 0,00 0,00 0,00
Товари 1104 0,00 0,00 0,00
Поточні біологічні активи 1110 0,00 0,00 0,00
Депозити перестрахування 1115 0,00 0,00 0,00
Векселі одержані 1120 0,00 0,00 0,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 62,00 4,00 0,00
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 0,00 0,00 0,00
з бюджетом 1135 0,00 0,00 0,00
у тому числі з податку на прибуток 1136 0,00 0,00 0,00
з нарахованих доходів 1140 0,00 0,00 0,00
із внутрішніх розрахунків 1145 0,00 0,00 0,00
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 1,00 6971,00 0,00
Поточні фінансові інвестиції 1160 7138,00 279,00 0,00
Гроші та їх еквіваленти 1165 28,00 16,00 0,00
Готівка 1166 0,00 0,00 0,00
Рахунки в банках 1167 28,00 16,00 0,00
Витрати майбутніх періодів 1170 0,00 0,00 0,00
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: резервах незароблених премій 1183 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: інших страхових резервах 1184 0,00 0,00 0,00
Інші оборотні активи 1190
Усього за розділом II 1195 7229,00 7270,00 0,00
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200
Баланс 1300 7363,00 7327,00 0,00

Пасив:

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду На дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності
I. Власний капітал
Зареєстрований капітал 1400 7000,00 7000,00 0,00
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0,00 0,00 0,00
Капітал у дооцінках 1405 0,00 0,00 0,00
Додатковий капітал 1410 0,00 0,00 0,00
Емісійний дохід 1411 0,00 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 1412 0,00 0,00 0,00
Резервний капітал 1415 0,00 0,00 0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 325,00 327,00 0,00
Неоплачений капітал 1425 0,00 0,00 0,00
Вилучений капітал 1430 0,00 0,00 0,00
Інші резерви 1435 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом I 1495 7325,00 7327,00 0,00
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання 1500 0,00 0,00 0,00
Пенсійні зобов’язання 1505 0,00 0,00 0,00
Довгострокові кредити банків 1510 0,00 0,00 0,00
Інші довгострокові зобов'язання 1515 0,00 0,00 0,00
Довгострокові забезпечення 1520 0,00 0,00 0,00
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 0,00 0,00 0,00
Цільове фінансування 1525 0,00 0,00 0,00
Благодійна допомога 1526 0,00 0,00 0,00
Страхові резерви 1530 0,00 0,00 0,00
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0,00 0,00 0,00
у тому числі: резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0,00 0,00 0,00
у тому числі: резерв незароблених премій 1533 0,00 0,00 0,00
у тому числі: інші страхові резерви 1534 0,00 0,00 0,00
Інвестиційні контракти 1535 0,00 0,00 0,00
Призовий фонд 1540 0,00 0,00 0,00
Резерв на виплату джек-поту 1545 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом II 1595 0,00 0,00 0,00
III. Поточні зобов'язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600 0,00 0,00 0,00
Векселі видані 1605 0,00 0,00 0,00
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610 0,00 0,00 0,00
товари, роботи, послуги 1615 0,00 0,00 0,00
розрахунками з бюджетом 1620 38,00 0,00 0,00
у тому числі з податку на прибуток 1621 38,00 0,00 0,00
розрахунками зі страхування 1625 0,00 0,00 0,00
розрахунками з оплати праці 1630 0,00 0,00 0,00
одержаними авансами 1635 0,00 0,00 0,00
розрахунками з учасниками 1640 0,00 0,00 0,00
внутрішніх розрахунків 1645 0,00 0,00 0,00
страховою діяльністю 1650 0,00 0,00 0,00
Поточні забезпечення 1660 0,00 0,00 0,00
Доходи майбутніх періодів 1665 0,00 0,00 0,00
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0,00 0,00 0,00
Інші поточні зобов'язання 1690 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом III 1695 38,00 0,00 0,00
IV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття 1700 0,00 0,00 0,00
V.Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 0,00 0,00 0,00
Баланс 1900 7363,00 7327,00 0,00


коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2018
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077

Звіт про фінансові результати за 2018 рік:

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 939,00 800,00
Чисті зароблені страхові премії 2010 0,00 0,00
Премії підписані, валова сума 2011 0,00 0,00
Премії, передані у перестрахування 2012 0,00 0,00
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 0,00 0,00
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014 0,00 0,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 0,00 0,00
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 0,00 0,00
Валовий:
прибуток 2090 939,00 800,00
збиток 2095 0,00 0,00
Дохід (витрати):
від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105
від зміни інших страхових резервів 2110 0,00 0,00
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 0,00 0,00
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112 0,00 0,00
Інші операційні доходи 2120 15,00 135,00
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю 2121 0,00 0,00
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 2122 0,00 0,00
Адміністративні витрати 2130 906,00 539,00
Витрати на збут 2150 0,00 0,00
Інші операційні витрати 2180 49,00 269,00
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю 2181 0,00 0,00
Витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 2182 0,00 0,00
Фінансовий результат від операційної діяльності:
прибуток 2190 0,00 127,00
збиток 2195 1,00 0,00
Дохід від участі в капіталі 2200 0,00 0,00
Інші фінансові доходи 2220 0,00 0,00
Інші доходи 2240 6957,00 631,00
Дохід від  благодійної допомоги 2241 0,00 0,00
Фінансові витрати 2250 0,00 0,00
Втрати від участі в капіталі 2255 0,00 0,00
Інші витрати 2270 6954,00 544,00
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275 0,00 0,00
Фінансовий результат до оподаткування:
прибуток 2290 2,00 214,00
збиток 2295 0,00 0,00
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 0,00 -38,00
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 0,00 0,00
Чистий фінансовий результат:
прибуток 2350 2,00 176,00
збиток 2355 0,00 0,00
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 2410 0,00 0,00
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств 2415 0,00 0,00
Інший сукупний дохід 2445 0,00 0,00
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 0,00 0,00
Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом 2455 0,00 0,00
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 0,00 0,00
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 2,00 176,00
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Матеріальні затрати 2500 0,00 0,00
Витрати на оплату праці 2505 312,00 267,00
Відрахування на соціальні заходи 2510 73,00 70,00
Амортизація 2515 22,00 10,00
Інші операційні витрати 2520 548,00 461,00
Разом 2550 955,00 808,00
IV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Середньорічна кількість простих акцій 2600 0,00 0,00
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 0,00 0,00
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 0,00 0,00
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 0,00 0,00
Дивіденди на одну просту акцію 2650 0,00 0,00


коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2018
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077

Звіт про рух грошових коштів(за прямим методом) за 2018 рік:

Стаття Код рядка За звітний період За аналогічний період попереднього року
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 296,00 168,00
Повернення податків і зборів 3005 0,00 0,00
у тому числі податку на додану вартість 3006 0,00 0,00
Цільового фінансування 3010 0,00 0,00
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011 0,00 0,00
Надходження авансів від покупців і замовників 3015 641,00 629,00
Надходження від повернення авансів 3020 0,00 0,00
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних 3025 0,00 0,00
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 0,00 0,00
Надходження від операційної оренди 3040 0,00 0,00
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045 0,00 0,00
Надходження від страхових премій 3050 0,00 0,00
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055 0,00 0,00
Інші надходження 3095 101,00 14,00
Витрачання на оплату:Товарів (робіт, послуг) 3100 100,00 60,00
Праці 3105 251,00 215,00
Відрахувань на соціальні заходи 3110 73,00 70,00
Зобов’язань з податків і зборів 3115 99,00 59,00
Зобов’язання з податку на прибуток 3116 0,00 0,00
Зобов’язання з податку на додану вартість 3117 0,00 0,00
Зобов’язання з інших податків і зборів 3118 0,00 0,00
Витрачання на оплату авансів 3135 473,00 389,00
Витрачання на оплату повернення авансів 3140 0,00 0,00
Витрачання на оплату цільових внесків 3145 0,00 0,00
Витрачання на оплату зобов’язань за страховими контрактами 3150 0,00 0,00
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155 0,00 0,00
Інші витрачання 3190 167,00 8,00
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 -125,00 10,00
Надходження від реалізації:фінансових інвестицій 3200 142,00 0,00
необоротних активів 3205 0,00 0,00
Надходження від отриманих: відсотків 3215 0,00 0,00
дивідендів 3220 0,00 0,00
Надходження від деривативів 3225 0,00 0,00
Надходження від погашення позик 3230 0,00 0,00
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої господарської одиниці 3235 0,00 0,00
Інші надходження 3250 0,00 0,00
Витрачання  на придбання: фінансових інвестицій 3255 0,00 0,00
необоротних активів 3260 29,00 35,00
Виплати за деривативами 3270 0,00 0,00
Витрачання на надання позик 3275 0,00 0,00
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої господарської одиниці 3280 0,00 0,00
Інші платежі 3290 0,00 0,00
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 113,00 -35,00
Надходження від: Власного капіталу 3300 0,00 0,00
Отримання позик 3305 0,00 0,00
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310 0,00 0,00
Інші надходження 3340 0,00 0,00
Витрачання на: Викуп власних акцій 3345 0,00 0,00
Погашення позик 3350 0,00 0,00
Сплату дивідендів 3355 0,00 0,00
Витрачання на сплату відсотків 3360 0,00 0,00
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365 0,00 0,00
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370 0,00 0,00
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх підприємствах 3375 0,00 0,00
Інші платежі 3390 0,00 0,00
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 0,00 0,00
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -12,00 -25,00
Залишок коштів на початок року 3405 28,00 53,00
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 0,00 0,00
Залишок коштів на кінець року 3415 16,00 28,00


коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2018
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077

Звіт про власний капітал за 2018 рік:

Стаття Код рядка Зареєстрований капітал Капітал у дооцінках Додатковий капітал Резервний капітал Нерозподілений прибуток(непокритий збиток) Неоплачений капітал Вилучений капітал Всього
Залишок на початок року 4000 7000,00 0,00 0,00 0,00 325,00 0,00 0,00 7325,00
Коригування: Зміна облікової політики 4005 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Виправлення помилок 4010 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші зміни 4090 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Скоригований залишок на початок року 4095 7000,00 0,00 0,00 0,00 325,00 0,00 0,00 7325,00
Чистий прибуток (збиток) за звітний період 4100 0,00 0,00 0,00 0,00 2,00 0,00 0,00 2,00
Інший сукупний дохід за звітний період 4110 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 4111 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 4112 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 4113 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Частка іншого сукупного доходу асоційованих і спільних підприємств 4114 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інший сукупний дохід 4116 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Розподіл прибутку: Виплати власникам (дивіденди) 4200 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу 4205 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Відрахування до резервного капіталу 4210 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Внески учасників: Внески до капіталу 4240 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Погашення заборгованості з капіталу 4245 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Вилучення капіталу: Викуп акцій (часток) 4260 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Перепродаж викуплених акцій (часток) 4265 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Анулювання викуплених акцій (часток) 4270 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Вилучення частки в капіталі 4275 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші зміни в капіталі 4290 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Разом змін у капіталі 4295 0,00 0,00 0,00 0,00 2,00 0,00 0,00 2,00
Залишок на кінець року 4300 7000,00 0,00 0,00 0,00 327,00 0,00 0,00 7327,00

Примітки до фінансової звітності:

ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА 2018 РІК 1. Загальна інформація про підприємство Повне найменування – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» Скорочене найменування – ТОВ «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» Дата державної реєстрації – Свідоцтво про державну реєстрацію видане Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.11.2004 р. Ідентифікаційний код юридичної особи – 33153077 Місцезнаходження (юридична адреса): Україна, 03150, Київ, вул. Червоноармійська, буд.65 Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса): Україна, 03150, Київ, вул. Червоноармійська, буд.65 Телефон/Факс: 044 502 65 73 Організаційно – правова форма – Товариство з обмеженою відповідальністю Країна реєстрації: Україна Офіційна сторінка в Інтернеті, на якій доступна інформація про підприємство: comex.uafin.net Адреса електронної пошти: custody@comex.com.ua Основними видами діяльності Товариства є професійна діяльність на фондовому ринку України, а саме: дилерська діяльність з торгівлі цінними паперами на підставі Ліцензії НКЦПФР серії АЕ № 294627 від 18.12.2014 року та депозитарна діяльність депозитарної установи на підставі Ліцензії НКЦПФР серії АЕ № 263429 від 01.10.2013 року, з метою отримання прибутку. Види діяльності за КВЕД: 64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб’єкти 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення. ТОВ «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» (далі по тексту - Товариство) є членом: саморегулюючих об’єднань (СРО), як то ПАРД (Професійна асоціація учасників ринків капіталу та деривативів) та АУФТ (Асоціація «Українські фондові торговці»). Товариство не має часток участі в дочірніх підприємствах, а також у спільних угодах та асоційованих підприємствах. Товариство не складає консолідовану фінансову звітність. У звітному періоді Товариство не здійснювало операцій з пов'язаними сторонами. Середня кількість працівників станом на 31 грудня 2018 р. складає 6 осіб. Звітною датою є 31 грудня 2018 р. Звітним періодом, за який формується фінансова звітність, вважається рік, тобто період з 01 січня по 31 грудня 2018 р. Рішення про оприлюднення Фінансову звітність ТОВ «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» за рік, що закінчився 31 грудня 2017 року, було розміщено на сайті Товариства www.comex.uafin.net 27.02.2018 року . Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску. Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності Датою переходу на МСФЗ є 01.01.2013 p. Перша фінансова звітність, яка складена відповідно до МСФЗ, відображено за звітний період з 1 січня по 31 грудня 2013 року. Для складання попередньої фінансової звітності товариство використовувало нові та переглянуті стандарти і тлумачення, які були чинними станом на 31.12.2014 року. В подальшому, товариство не буде використовувати нові чи переглянуті стандарти, крім випадку внесення змін до норм чинного законодавства, щодо питань які передбачені Положенням, так як перевагу мають норми законодавства. Основоположні припущення: Безперервність Складаючи фінансову звітність, управлінський персонал повинен оцінювати здатність суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Управлінський персонал не має ні наміру, ні потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності, отже, фінансові звіти Товариства складені на основі припущення, що суб’єкт господарювання є безперервно діючим і залишатиметься діючим в осяжному майбутньому. 2. Концептуальна основа фінансової звітності Мета фінансової звітності загального призначення Фінансова звітність загального призначення ("фінансова звітність") – це така фінансова звітність, яка має на меті задовольнити потреби користувачів, які не можуть вимагати від суб’єкта господарювання складати звітність згідно з їхніми інформаційними потребами. Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) вважає, що фінансові звіти, які складаються з метою надання інформації, корисної для прийняття економічних рішень, відповідають загальним потребам більшості користувачів. А пояснюється це тим, що майже всі користувачі приймають економічні рішення. Однак Рада визнає, що уряди можуть, зокрема, визначати відмінні або додаткові вимоги з огляду на свої власні цілі. Але такі вимоги не повинні впливати на фінансові звіти, які публікуються для інших користувачів, якщо вони не відповідають їхнім потребам. Концептуальна основа містить виклад концепцій, на яких ґрунтується складання і подання фінансових звітів зовнішнім користувачам. Вона охоплює: а) мету фінансових звітів; б) якісні характеристики, які визначають корисність інформації, наведеної у фінансових звітах; в) визначення, визнання та оцінку елементів, з яких складаються фінансові звіти; г) концепції капіталу та збереження капіталу. Якісні характеристики корисної фінансової інформації Для того, щоб фінансова інформація була корисною, вона повинна бути доречною та правдиво подавати те, що вона призначена подавати. Корисність фінансової інформації посилюється, якщо вона є зіставною, її можна перевірити, вчасною та зрозумілою. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або неправильне подання може вплинути на рішення, які приймають користувачі на основі фінансової інформації про конкретний суб’єкт господарювання, що звітує. Іншими словами, суттєвість – це характерний для кожного суб’єкта господарювання аспект доречності, що ґрунтується на характері або величини (чи обох) статей, яких стосується ця інформація у контексті фінансового звіту окремого суб’єкта господарювання. Тому Рада не може вказати єдину якісну граничну величину для суттєвості або наперед встановити, що може бути суттєвим у конкретній ситуації. Вартість є найбільш поширеним обмеженням на інформацію, яка може бути надана у фінансовій звітності. Подання фінансової інформації у звітності пов’язане з витратами, і важливо, щоб ці витрати були виправдані вигодами від подання у звітності такої інформації. Елементи фінансових звітів Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об’єднуючи їх в основні класи згідно з економічними характеристиками. Ці основні класи мають назву “елементи фінансових звітів”. Елементами, що безпосередньо пов’язані з визначенням фінансового стану в балансі, є активи, зобов’язання та власний капітал. Елементами, які безпосередньо пов’язані з оцінкою діяльності в звіті про прибутки та збитки, є доходи та витрати. Фінансовий стан Активи, зобов’язання та власний капітал – це елементи, які безпосередньо пов’язані з оцінкою фінансового стану. Вони визначаються так: актив – це ресурс, контрольований суб’єктом господарювання в результаті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб’єкта господарювання; б) зобов’язання – теперішня заборгованість суб’єкта господарювання, яка виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, за очікуванням, спричинить вибуття із суб’єкта господарювання ресурсів, котрі втілюють у собі майбутні економічні вигоди; в) власний капітал – це залишкова частка в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань. Активи Майбутня економічна вигода, втілена в активі, є потенціалом, який може сприяти надходженню (прямо або непрямо) грошових коштів і їх еквівалентів до суб’єкта господарювання. Майбутні економічні вигоди, втілені в активі, можуть надходити до суб’єкта господарювання різними шляхами. Наприклад, актив можна: використовувати окремо або разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, призначених для реалізації суб’єктом господарювання; б) обміняти на інші активи; в) використати для погашення заборгованості; г) розподілити між власниками суб’єкта господарювання. Зобов’язання Основна характеристика зобов’язання полягає в тому, що суб’єкт господарювання має теперішню заборгованість. Зобов’язання – це обов’язок чи відповідальність діяти або робити певним чином. Зобов’язання можуть мати юридичну силу внаслідок контрактних зобов’язань або законодавчих вимог. Як правило, так буває, коли йдеться, наприклад, про кредиторську заборгованість за отримані товари та послуги. Але зобов’язання також виникають у результаті повсякденної ділової практики, традиції та бажання підтримувати добрі ділові стосунки або діяти справедливо. Власний капітал Класифікація власного капіталу на підкласи може бути доречною для прийняття рішень користувачами фінансових звітів, якщо вона зазначає правові або інші обмеження здатності суб’єкта господарювання розподіляти чи використовувати іншим чином власний капітал. Така класифікація може також відображати той факт, що сторони з часткою власності в суб’єкті господарювання мають різні права на отримання дивідендів або на повернення капіталу. Результати діяльності Прибуток часто використовується як показник результатів діяльності або як основа для інших показників, таких як прибутковість інвестицій чи прибуток на акцію. Елементами, які безпосередньо пов’язані з виміром прибутку, є дохід та витрати. Визнання та вимірювання доходу і витрат, а значить і прибутку, частково залежить від концепцій капіталу та збереження капіталу, які суб’єкт господарювання використовує при складанні своїх фінансових звітів. Елементи доходу та витрат визначаються так: дохід – це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов’язаного з внесками учасників. б) витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам. Дохід Визначення доходу включає дохід від звичайної діяльності і прибуток від інших операцій. Прибуток від інших операцій відображає інші статті, які відповідають визначенню доходу, і може виникати або не виникати в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання. Прибуток від інших операцій означає збільшення економічних вигід, а отже, своєю суттю не відрізняється від доходу. Тому в цій концептуальній основі його не розглядають як окремий елемент. Витрати Визначення витрат включає збитки та витрати, які виникають під час звичайної діяльності суб’єкта господарювання. Збитки відображають інші статті, які відповідають визначенню витрат і можуть виникати або не виникати в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання. Збитки означають зменшення економічних вигід, що своєю суттю не відрізняються від інших витрат. Тому в цій Концептуальній основі їх не розглядають як окремий елемент. Коригування збереження капіталу Переоцінка або перерахунок активів та зобов’язань веде до зменшення або збільшення власного капіталу. Хоча це збільшення або зменшення відповідає визначенню доходу та витрат, воно не входить до складу звіту про прибутки та збитки згідно з певними концепціями збереження капіталу. Замість цього дані статті входять до складу власного капіталу як коригування збереження капіталу або як резерви переоцінки. Концепції капіталу і збереження капіталу Концепції капіталу Фінансова концепція капіталу прийнята більшістю суб’єктів господарювання при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капіталу, такого як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу суб’єкта господарювання. Згідно з фізичною концепцією капіталу, такого як виробнича потужність, капітал розглядається у вигляді продуктивності суб’єкта господарювання, основаної, наприклад, на одиницях виробленої за день продукції. Вибір суб’єктом господарювання відповідної концепції капіталу має базуватися на потребах користувачів фінансових звітів. Отже, фінансова концепція капіталу має прийматися, якщо користувачі фінансових звітів передусім зацікавлені в збереженні номінального інвестованого капіталу або купівельної спроможності інвестованого капіталу. Але в разі домінуючої зацікавленості користувачів у виробничій потужності суб’єкта господарювання має застосовуватися фізична концепція капіталу. Обрана концепція визначає мету, яка має бути досягнута при визначенні прибутку, навіть якщо можуть виникати певні труднощі оцінки при застосуванні концепції. Концепції збереження капіталу і визначення прибутку Концепції капіталу, спричиняють такі концепції збереження капіталу: а) збереження фінансового капіталу. Згідно з цією концепцією, прибуток заробляється, тільки якщо фінансова (або грошова) сума чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду. Збереження фінансового капіталу може вимірюватися або в номінальних грошових одиницях, або в одиницях постійної купівельної спроможності; б) збереження фізичного капіталу. Згідно з цією концепцією, прибуток заробляється, тільки якщо фізична виробнича потужність (або продуктивність) суб’єкта господарювання (або ресурси чи кошти, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будьяких виплат власникам та внесків власників протягом цього періоду. Визнання елементів фінансових звітів Визнання є процесом включення до балансу або до звіту про прибутки та збитки статті, яка відповідає визначенню елемента. Стаття, яка відповідає визначенню елемента, має бути визнана, якщо: а) є ймовірність надходження до суб’єкта господарювання або вибуття з нього будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов’язаної зі статтею; б) стаття має собівартість або вартість, яку можна достовірно визначити.4 Визначаючи відповідність статті цим критеріям, а значить і доречність її визнання у фінансових звітах, треба брати до уваги суттєвість. Цей взаємозв’язок між елементами означає, що стаття, яка відповідає визначенню і критеріям визнання для певного елемента, наприклад, активу, автоматично потребує визнання іншого елемента, наприклад, доходу або зобов’язання. Імовірність майбутньої економічної вигоди Концепція ймовірності використовується в критеріях визнання і належить до ступеня невизначеності щодо надходження до суб’єкта господарювання або вибуття з нього майбутніх економічних вигід, пов’язаних зі статтею. Ця концепція відповідає невизначеності, що характеризує середовище, у якому діє суб’єкт господарювання. Оцінка ступеня невизначеності стосовно отримання майбутніх економічних вигід робиться на основі свідчення, яке є наявним на момент складання фінансових звітів. Якщо існує ймовірність погашення дебіторської заборгованості суб’єктові господарювання, визнання такої дебіторської заборгованості як активу буде виправданим, якщо немає свідчення протилежного. Але у випадку наявності значної кількості рахунків дебіторів, як правило, певний ступінь несплати вважається ймовірним, а отже, визнаються витрати, які відображають очікуване зменшення економічних вигід. Достовірністі оцінки Другим критерієм, необхідним для визнання статті, є наявність собiвартості або вартості, яка може бути достовірно виміряна. У багатьох випадках треба обчислювати собівартість або вартість; використання достовірних попередніх оцінок є суттєвим складником складання фінансових звітів, і воно не впливає на їхню достовірність. Але якщо не можна зробити такої достовірної оцінки, стаття не визнається в балансі або звіті про прибутки та збитки. Стаття, яка має основні характеристики елемента, але не відповідає критеріям визнання, може потребувати розкриття в примітках, пояснювальному матеріалі або додаткових таблицях. Це доцільно, коли інформація про статтю вважається доречною для оцінки користувачами фінансових звітів фінансового стану, результатів діяльності або змін у фінансовому стані суб’єкта господарювання. Визнання активів Актив визнається в балансі, коли є ймовірним надходження майбутніх економічних вигід до суб’єкта господарювання і актив має собівартість або вартість, яку можна достовірно виміряти. Ступінь упевненості щодо надходження економічних вигід до суб’єкта господарювання після завершення поточного облікового періоду є недостатнім для того, щоб вимагати визнання активу. Визнання зобов’язань Зобов’язання визнається в балансі, коли ймовірно, що в результаті погашення існуючого зобов’язання відбудеться вибуття ресурсів, які втілюють економічні вигоди, і суму, за якою буде погашено зобов’язання, можна достовірно виміряти. Проте такі зобов’язання можуть відповідати визначенню зобов’язань і в разі відповідності критеріям визнання за певних обставин можуть бути визнаними. За таких обставин визнання зобов’язань веде до визнання пов’язаних з ними активів або витрат. Визнання доходу Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки, коли виникає зростання майбутніх економічних вигід, пов’язаних зі збільшенням активу або зі зменшенням зобов’язання, і його можна достовірно виміряти. Це, власне, означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов’язань (наприклад, чисте збільшення активу в результаті продажу товарів або надання послуг чи зменшення зобов’язань у результаті відмови від боргу, який підлягає сплаті). Процедури, що їх, як правило, застосовують на практиці для визнання доходу є застосуванням критеріїв визнання в цій Концептуальній основі. Такі процедури, як правило, спрямовані на обмеження визнання як доходу тільки тими статтями, які можуть бути достовірно виміряні і мають достатній рівень упевненості. Визнання витрат Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язання, які можна достовірно вимiряти. Це фактично означає, що визнання витрат відбувається одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів (наприклад, нарахування сум до виплати працівникам або амортизація обладнання). Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки на основі безпосереднього зв’язку між понесеними витратами та заробленим доходом від конкретних статей. Цей процес, що його, як правило, називають відповідністю витрат доходам, передбачає одночасне або комбіноване визнання доходів та витрат, які виникають безпосередньо та разом у результаті тих самих операцій або інших подій. Проте застосування концепції відповідності в межах цієї Концептуальної основи не дозволяє визнання статей у балансі, які не відповідають визначенню активів чи зобов’язань. Оцінка елементів фінансових звітів Оцінювання (оцінка) – це процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в балансі та в звіті про прибутки та збитки. Це передбачає вибір певної бази (основи) оцінки. У фінансових звітах використовують кілька різних основ оцінки з різним ступенем та в різних комбінаціях. Вони включають: а) історичну собівартість. Активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент їх придбання. Зобов’язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на зобов’язання, або, за деяких інших обставин (наприклад, податків на прибуток), за сумами грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов’язання в ході звичайної діяльності; б) поточну собівартість. Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого спмого або еквівалентного активу на поточний момент. Зобов’язання відображаються за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов’язання на поточний момент; в) вартість реалізації (погашення). Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації. Зобов’язання відображаються за вартістю їх погашення, тобто за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань у ході звичайної діяльності; г) теперішню вартість. Активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, що їх, як очікується, має генерувати стаття під час звичайної діяльності суб’єкта господарювання. Зобов’язання відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутнього чистого вибуття грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов’язань у ході звичайної діяльності. Основою оцінки, яку найчастіше приймають суб’єкти господарювання для складання фінансових звітів, є історична собівартість. Вона, як правило, комбінується з іншими основами оцінки. 2. Загальні характеристики фінансової звітності Фінансова звітність Товариства підготовлена відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятих РМСБО, які охоплюють: Міжнародні стандарти фінансової звітності; Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; Тлумачення КТМФЗ; Тлумачення ПКТ. При підготовці фінансової звітності Товариство мало на меті надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та його грошові потоки, яка буде корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансові звіти Товариства відповідають усім вимогам МСФЗ та достовірно подають інформацію про активи; зобов’язання; власний капітал; дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки; внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників; грошові потоки. Фінансові звіти Товариства складаються відповідно до моделі бухгалтерського обліку, яка базується на очікуваному відшкодуванні історичної собівартості та на концепції збереження номінального фінансового капіталу, а також застосовує інші моделі й концепції, які при наданні інформації можуть виявитися більш корисними для прийняття економічних рішень. Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, при підготовці та поданні якої відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) було застосовано Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) 1 "Подання фінансової звітності". Фінансова звітність є результатом обробки великої кількості операцій або інших подій, які Товариство об'єднує у класи згідно з їх характером чи функцією. Заключним етапом у процесі об'єднання у групи та класифікації є подання стислих і класифікованих даних, які формують рядки у фінансовій звітності. Товариство визнає статті, які відповідають визначенню елементів фінансових звітів якщо: а) є ймовірність надходження до суб’єкта господарювання або вибуття з нього будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов’язаної зі статтею; б) стаття має собівартість або вартість, яку можна достовірно визначити. Визначаючи відповідність статті цим критеріям, а значить і доречність її визнання у фінансових звітах, треба брати до уваги суттєвість. Товариство подає окремо кожний суттєвий клас подібних статей, а також статті відмінного характеру або функції, МСФЗ,крім випадків, коли вони є несуттєвими. Суттєвий – пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть (окремо чи у сукупності) впливати на економічні рішення, які приймають користувачі на основі фінансової звітності. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Розмір або характер статті, або їх поєднання, може бути визначальним чинником. Оцінка того, чи може пропуск або викривлення вплинути на економічні рішення користувача (а отже, бути суттєвим), потребує розгляду характеристик користувачів. Відповідно до ЯХ32 Концептуальної основи управлінський персонал Товариства припускає, що користувачі мають достатнє знання бізнесу та економічної діяльності, та які ретельно проглядають та аналізують інформацію. Ця фінансова звітність була підготовлена на основі бухгалтерських записів з фіксуванням фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, без застосування трансформаційних проведень. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Повний комплект фінансової звітності Товариства включає: а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду; б) звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; в) звіт про зміни у власному капіталі за період; г) звіт про рух грошових коштів за період; ґ) примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності Фінансова звітність Товариства складена у національній валюті України та округлена до цілих тисяч гривень. У зв’язку з тим, що одиницею виміру чисельних значень, що є складовими при розрахунку показників пруденційних нормативів, є гривня с копійками, тому слід визначити, що розмір суттєвості статті фінансових звітів складає 1 тис. грн. 3. Суттєві положення облікової політики 3.1 Загальні положення Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються Товариством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Зміни в законодавстві, які набрали чинності з 01 січня 2018 року: МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (нова редакція) є обов'язковим до застосування з 01 січня 2018 року та замінює МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка"; Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться безперервно з дня реєстрації Товариства до його ліквідації. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності Товариства, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність Товариства ґрунтуються на таких принципах: - повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; - автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; - послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; - безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; - нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; - превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; - єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; - інших принципах, визначених міжнародними стандартами. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства зокрема: - забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; - організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства. Документообіг Товариства регулюється відповідними організаційно-розпорядчими документами, виданими посадовими особами у межах наданих їм повноважень. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Складанню річної фінансової звітності передує обов’язкова інвентаризація активів, зобов’язань, резервів, включаючи і обліковане на позабалансових рахунках, під час якої перевіряється і документально підтверджуються, їх наявність, стан та оцінка. Інвентаризацію проводить постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка створена на підприємстві та склад якої затверджено Наказом по Товариству №16/05-01-Б від 16.05.2018р. Всі операції в іноземній валюті, Товариство відображає після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до сум в іноземній валюті офіційний курс на дату операції Фінансова звітність підписується керівником Товариства та головним бухгалтером, який забезпечує ведення бухгалтерського обліку на Товаристві. У зв’язку із змінами законодавства облікова політика Товариства була переглянута, з метою виявлення впливу цих змін на неї та розпочала діяти з 01 січня 2018 року. При підготовці фінансової звітності 2018 рік, Товариство застосувало всі нові та переглянуті стандарти та інтерпретації, які мають відношення до його операцій та є обов’язковими для застосування при складанні річної звітності. Облікова політика (нова редакція) складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та затверджена Наказом по Товариству № 29/12-Б від 29 грудня 2017 року. Застосування доповнень та змін до стандартів та інтерпретації не призвело до будь-якого суттєвого впливу на облікову політику, фінансовий стан чи результат діяльності Товариства. Під час ведення бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності використовувались тi професіональні судження та положення систем облiку, які дозволяють однозначно тлумачити iнформацiю фiнансової звiтностi. 3.2. Істотні положення облікової політики Основні засоби До основних засобів Товариство відносить матеріальні активи що призначені для використання у господарській діяльності Товариства, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби Товариство класифікує за такими групами та враховує мінімально допустимі строки їх амортизації: 1. машини та обладнання – 5 років з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються
нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень – 2 роки. 2. Офісне обладнання (інструменти, прилади, інвентар, меблі) – 4 роки. Товариство обрало модель собівартості, тобто після визнання активом, об'єкт основних засобів слід обліковувати за його собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація. Собівартість - це сума сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на час його придбання або створення. Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) Балансова вартість - це сума, за якою актив визнають після вирахування будь-якої суми накопиченої амортизації. Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, що її суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації. Амортизація основних засобів нараховується Товариством із застосуванням прямолінійного методу. Результатом застосування прямолінійного методу амортизації є постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації, якщо ліквідаційна вартість активу не змінюється. Амортизація основних засобів провадиться Товариством до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості. Ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів прийняти рівною нулю. Слід припиняти визнання балансової вартості об'єкта основних засобів: а) після вибуття, або б) коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) Товариство відносить матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який більше одного року (або операційний цикл довший за рік);з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких не перевищує 6000 гривень. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховуватися Товариством у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його собівартості. Нематеріальні активи Враховуються і відображаються Товариством у фінансовій звітності відповідно до МСБО 38 «Нематеріальні активи». Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. Амортизація - систематичний розподіл суми, що амортизується, нематеріального активу протягом строку його корисної експлуатації. Строк корисної експлуатації - це: а) період, протягом якого очікується, що актив буде придатний для використання суб'єктом господарювання, або б) кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб'єкт господарювання очікує отримати від активу. Балансова вартість - сума, за якою актив визнають у звіті про фінансовий стан після вирахування будь-якої накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності. Ліквідаційна вартість нематеріального активу - попередньо оцінена сума, що її суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якби вік і стан активу були такими, які очікуються по закінченні строку його корисної експлуатації. Клас нематеріальних активів – це група активів, подібних за характером та способом використання в діяльності суб'єкта господарювання. Нематеріальні активи Товариства поділяються за такими класами: - авторське право та суміжні з ним права - інші нематеріальні активи (програмне забезпечення, використання електронного цифрового підпису для електронного документообігу між Товариством та державними органами влади, ліцензії). Метод амортизації, використаний для активу, має відображати очікувану форму споживання економічних вигід від цього активу суб'єктом господарювання. Якщо ж цю форму визначити неможливо, слід застосовувати прямолінійний метод. Амортизаційні нарахування за кожний період слід визнавати у прибутку чи збитку, якщо цей або інший стандарт не дозволяє (або не вимагає) включати їх до балансової вартості іншого активу. Товариство нараховує амортизацію нематеріальних активів із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання та здійснюється протягом строку корисної експлуатації об'єкта, при цьому Товариство оцінює, чи є визначеним або невизначеним цей строк. Якщо строк корисної експлуатації є визначеним, то Товариство застосовує строк амортизації нематеріального активу відповідно до правовстановлюючих документів до всіх груп (класів) нематеріальних активів. Якщо строк корисної експлуатації є невизначеним, тобто у правовстановлюючому документі не встановлено строк дії права користування нематеріального активу, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років відповідно до Податкового кодексу України. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи. Суму нарахованої амортизації - збільшує суму витрат підприємства та суму накопиченої амортизації нематеріальних активів. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Ліквідаційну вартість нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації Товариство приймає за нуль. Фінансові активи та зобов’язання МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» об'єднує в одному стандарті всі вказівки щодо оцінки справедливої вартості: визначає справедливу вартість; містить в одному МСФЗ концептуальну основу оцінювання справедливої вартості; вимагає розкривати інформацію про оцінки справедливої вартості. Справедлива вартість – це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб'єкта господарювання. Методи оцінки вартості, що застосовуються для оцінки справедливої вартості, мають максимізувати використання доречних відкритих вхідних даних та мінімізувати використання закритих вхідних даних. З метою підвищення узгодженості та зіставності оцінок справедливої вартості та пов’язаного з ними розкриття інформації, цей МСФЗ встановлює ієрархію справедливої вартості, у якій передбачено три рівня вхідних даних для методів оцінки вартотсі, що використовуються для оцінки справедливої вартості. Ієрархія справедливої вартості встановлює найвищий пріоритет для цін котирування (нескоригованих) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання (вхідні дані 1-го рівня) та найнижчий пріоритет для закритих вхідних даних (вхідні дані 3-го рівня). Вхідні дані 1-го рівня Вхідні дані 1-го рівня – це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки. Ціна котирування на активному ринку є найнадійнішим свідченням справедливої вартості і за наявності має бути використана без коригування для оцінки справедливої вартості, окрім ситуацій, визначених у параграфі 79. Вхідні дані 2-го рівня Вхідні дані 2-го рівня – це вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1-го рівня), які можна спостерігати для актива чи зобов’язання, прямо або опосередковано. Якщо актив або зобов’язання має визначений (контрактний) строк, то вхідні дані 2-го рівня повинні бути відкритими протягом практично всього строку цього актива чи зобов’язання. До вхідних даних 2-го рівня належать: а) ціни котирування на подібні активи чи зобов’язання на активних ринках; б) ціни котирування на ідентичні або подібні активи чи зобов’язання на ринках, які не є активними; в) вхідні дані, окрім цін котирування, які можна спостерігати для актива чи зобов’язання, наприклад: ставки відсотка та криві дохідності, що спостерігаються на звичайних інтервалах котирування; допустима змінність; та кредитні спреди г) вхідні дані, підтверджені ринком. Вхідні дані 3-го рівня Вхідні дані 3-го рівня – це вхідні дані для актива чи зобов’язання, яких немає у відкритому доступі. Закриті вхідні дані слід використовувати для оцінки справедливої вартості, якщо відповідних відкритих даних немає, що передбачається в ситуаціях, коли діяльність ринку для актива або зобов’язання на дату оцінки незначна, або її взагалі немає. Проте, мета оцінки справедливої вартості лишається такою ж, тобто ціна виходу на дату оцінки з позиції учасника ринку, який утримує актив чи несе зобов’язання. Отже, закриті вхідні дані мають відображати припущення, які використовували б учасники ринку, встановлюючи ціну на актив або зобов’язання, в тому числі припущення про ризик. Суб'єкт господарювання визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді й лише тоді, коли суб'єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо інструмента. Найкращими доказами справедливої вартості фінансового інструмента при первісному визнанні є зазвичай ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або одержаної компенсації). Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: 1. фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; і 2. договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: 1. фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і 2. договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Cуб'єкт господарювання під час первісного визнання має право безвідклично призначити фінансовий актив як такий, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо таке рішення усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні (яку подекуди називають «неузгодженістю обліку»), що в іншому випадку виникла б при оцінці активів або зобов'язань, або при визнанні прибутків і збитків за ними на різних основах. Суб'єкт господарювання припиняє визнання фінансового активу тоді й лише тоді, коли: 1. спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу; або 2. він передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання. Звичайне придбання або продаж фінансових активів визнається з використанням обліку за датою операції або обліку за датою розрахунку. Розмежування на поточні та непоточні Суб’єкт господарювання подає поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов’язання як окремі класифікації у своєму звіті про фінансовий стан, за винятком випадків, коли подання, що базується на ліквідності, надає інформацію, що є обґрунтованою та більш доречною. У разі такого винятку, суб’єкт господарювання подає всі активи та зобов’язання у порядку їхньої ліквідності. Незалежно від прийнятого методу подання, суб’єкт господарювання розкриває суму, що очікується до відшкодування або погашення через більш ніж дванадцять місяців, для кожного рядка активів та зобов’язань, яка об’єднує суми, що очікуються до відшкодування або погашення протягом: а) не більше дванадцяти місяців після звітного періоду та б) через більш ніж дванадцять місяців після звітного періоду. Якщо суб’єкт господарювання постачає товари або послуги в межах операційного циклу, який можна чітко визначити, окрема класифікація на поточні та непоточні активи та зобов’язання у звіті про фінансовий стан дає корисну інформацію шляхом відокремлення чистих активів, які постійно обертаються у вигляді робочого капіталу, від тих активів, які використовуються в довгострокових операціях суб’єкта господарювання. Це також виділяє активи, які, за очікуванням, будуть реалізовані протягом поточного операційного циклу, та зобов’язання, які мають бути погашені протягом того самого періоду. Для деяких суб’єктів господарювання (таких як фінансові установи) подання активів та зобов’язань у порядку зростання чи зменшення ліквідності надає інформацію, що є обґрунтованою і більш доречною, ніж подання на основі поточні / непоточні, оскільки суб’єкт господарювання не постачає товари або послуги в межах операційного циклу, який можна чітко визначити. Cуб’єктові господарювання дозволяється подавати деякі з його активів та зобов’язань, застосовуючи класифікацію на поточні / непоточні, а інші в порядку ліквідності, коли це забезпечує обґрунтовану та більш доречну інформацію. Потреба у змішаній основі подання може виникати, якщо суб’єкт господарювання здійснює різні види діяльності. Інформація про очікувані дати реалізації активів та зобов’язань є корисною при оцінці ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання. МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" вимагає розкривати інформацію про дати погашення фінансових активів та фінансових зобов’язань. Фінансові активи включають торговельну та іншу дебіторську заборгованість, а фінансові зобов’язання включають торговельну та іншу кредиторську заборгованість. Інформація про очікувану дату відшкодування немонетарних активів, таких як запаси, та про очікувану дату погашення зобов’язань, таких як забезпечення, є також корисною, незважаючи на те, чи класифіковано активи та зобов’язання на поточні та непоточні. Наприклад, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про суму запасів, які, за очікуванням, будуть відшкодовані через понад дванадцять місяців після звітного періоду. Поточні активи Суб’єкт господарювання повинен класифікувати актив як поточний, якщо: а) він сподівається реалізувати цей актив або має намір продати чи спожити його у своєму нормальному операційному циклі; б) він утримує актив в основному з метою продажу; в) він сподівається реалізувати актив протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; або г) актив є грошовими коштами чи еквівалентами грошових коштів (як визначено у МСБО 7), якщо немає обмежень щодо обміну чи використання цього активу для погашення зобов’язання принаймні протягом дванадцяти місяців після звітного періоду. Усі інші активи слід класифікувати як непоточні. У цьому Стандарті вживається термін “непоточний”, що включає матеріальні, нематеріальні та фінансові активи довгострокового характеру. Стандарт не забороняє використання альтернативних визначень, якщо їх значення є зрозумілим. Операційний цикл суб’єкта господарювання – це час між придбанням активів для переробки та реалізацією їх у грошові кошти або еквіваленти грошових коштів. Якщо нормальний операційний цикл не можна чітко ідентифікувати, то припускається, що його тривалість дорівнює дванадцяти місяцям. Поточні активи складаються з активів (таких як запаси та торговельна дебіторська заборгованість), які продаються, споживаються чи реалізуються як частина нормального операційного циклу, навіть якщо не очікується, що вони будуть реалізовані протягом дванадцяти місяців після кінця звітного періоду. Поточні активи складаються також з активів, утримуваних в основному з метою продажу (приклади включають деякі фінансові активи, що відповідають визначенню утримуваних для продажу, наведеному в МСФЗ 9), та поточної частини непоточних фінансових активів. Поточні зобов’язання Суб’єкт господарювання класифікує зобов’язання як поточне, якщо: а) він сподівається погасити це зобов’язання в ході свого нормального операційного циклу; б) він утримує це зобов’язання в основному з метою продажу; в) зобов’язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; г) він не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду (див. параграф 73). Умови зобов’язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення через випуск інструментів власного капіталу, не впливають на його класифікацію. Суб’єкт господарювання повинен класифікувати всі інші зобов’язання як непоточні. Деякі поточні зобов’язання (такі як торговельна кредиторська заборгованість і деякі нарахування заробітної плати працівників та інших операційних витрат) складають частину робочого капіталу, який використовується у звичайному операційному циклі суб’єкта господарювання. Такі операційні витрати класифікуються як поточні зобов’язання, навіть якщо вони підлягають погашенню через більш ніж дванадцять місяців після кінця звітного періоду. Такий самий нормальний операційний цикл застосовується до класифікації активів та зобов’язань суб’єкта господарювання. Якщо нормальний операційний цикл суб’єкта господарювання не можна чітко ідентифікувати, припускається, що його тривалість становить дванадцять місяців. Дебіторську заборгованість Товариство визнає активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Поточною дебіторською заборгованістю Товариство визнає суму дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником визнається Товариством як сумнівний борг. Довгостроковою дебіторською заборгованістю Товариство визнає суму дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Події, за якими Товариство трансформує дебіторську заборгованість на сумнівну: 1) виконання зобов'язань, які встановлено договором — прострочено; 2) сторони не можуть дійти згоди за актами звірки розрахунків; 3) боржник відмовляється від підписання акта звірки розрахунків. Безнадійною дебіторською заборгованістю Товариство визнає заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та/або існує впевненість про її неповернення боржником (дебітора визнано банкрутом у встановленому законом порядку або ліквідовано). Така сума визнається витратами того періоду, у якому відбулася та чи інша подія. Величина резерву сумнівних боргів визначається Товариством за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом включає заборгованість фінансових і податкових органів, а також авансові платежі, переплату за податками і зборами, іншими платежами до бюджету та відображається в балансі із виділенням заборгованості з податку на прибуток. Cуб'єкт господарювання під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов'язання за його справедливою вартістю плюс або мінус витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов'язання. При первісному визнанні суб'єкт господарювання оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції, якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування (або якщо суб'єкт господарювання застосовує практичний прийом, який не передбачає обов’язкового коригування обіцяної суми компенсації з метою урахування істотного компоненту фінансування, якщо суб’єкт господарювання очікує, на момент укладення договору, що період між часом, коли суб’єкт господарювання передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року). Договір з клієнтом не має істотного компонента фінансування, якщо наявний будь-який з таких чинників: а) клієнт заплатив за товари або послуги авансом, і час передачі таких товарів або послуг на розсуд клієнта; б) значна сума компенсації, обіцяної клієнтом, – змінна, а сума або час отримання такої компенсації залежить від настання чи ненастання певної майбутньої події, яка в основному непідвладна клієнтові чи суб’єкт господарювання (наприклад, якщо компенсація – це роялті на основі обсягу продажів); в) різниця між обіцяною компенсацією та ціною продажу у грошових коштах товару або послуги (як описано в пункті 61) виникає не з причини надання фінансових коштів клієнтові або суб’єктові господарювання, а з інших причин, і різниця між цими сумами пропорційна причині різниці. Наприклад, умови оплати можуть передбачати надання суб’єктові господарювання або клієнтові захисту від іншої сторони, якщо він не виконає повністю деякі або всі свої зобов’язання за договором. Суб'єкт господарювання визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, для дебіторської заборгованості за орендою, за договірним активом або за зобов'язанням із кредитування, і за договором фінансової гарантії. Суб'єкт господарювання застосовує вимоги щодо зменшення корисності для визнання та оцінки резерву під збитки за фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Проте резерв під збитки визнається в іншому сукупному доході й не зменшує балансової вартості фінансового активу, зазначеної у звіті про фінансовий стан. Фінансовий актив є кредитно-знеціненим, якщо сталась (стались) одна подія або декілька подій, що негативно впливають на оцінювані майбутні грошові потоки такого фінансового активу. До доказів кредитного знецінення, належать наявні дані про такі події: значні фінансові труднощі емітента чи позичальника; порушення договору на кшталт дефолту або прострочення; надання кредитором (кредиторами) позичальника поступки (поступок) із економічних чи договірних причин у зв'язку з фінансовими труднощами позичальника, можливість надання яких в іншому випадку кредитор (кредитори) не розглядали б; зростання ймовірності оголошення позичальником банкрутства або іншої фінансової реорганізації; зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів; або придбання або випуск фінансового активу з великою знижкою, що відображає зазнані кредитні збитки. Ідентифікація єдиної конкретної події може виявитись неможливою, але сукупний вплив кількох подій може призвести до кредитного знецінення фінансових активів. Фінансовий актив є простроченим, якщо контрагент не здійснив платежу при настанні договірного строку здійснення такого платежу. Припинення визнання - виключення фінансового активу або фінансового зобов'язання, що був (було) раніше визнаний (визнане), зі звіту про фінансовий стан суб'єкта господарювання. Очікувані кредитні збитки, що виникають унаслідок усіх можливих подій дефолту за весь очікуваний строк дії фінансового інструмента. Станом на кожну звітну дату суб'єкт господарювання оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки суб'єкт господарювання замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки суб'єкт господарювання порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Суб'єкт господарювання може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. За можливості одержання обґрунтовано необхідної та підтверджуваної прогнозної інформації без надмірних витрат або зусиль суб'єкт господарювання не може спиратись лише на інформацію про прострочення при визначенні того, чи зазнав кредитний ризик значного зростання з моменту первісного визнання. Водночас, якщо інформацію, що має більш прогнозний характер, ніж інформація про прострочення (чи то на індивідуальній, чи то на груповій основі), неможливо одержати без надмірних витрат або зусиль, то суб'єкт господарювання має право використовувати інформацію про прострочення для з'ясування того, чи з моменту первісного визнання відбулося значне зростання кредитного ризику. Незважаючи на спосіб, яким суб'єкт господарювання оцінює значне зростання кредитного ризику, у разі прострочення договірних платежів більш ніж на 30 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання. Грошові кошти та їхні еквіваленти Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.2.3 цих Приміток. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду. Виплати працівникам Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність, як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних. Пенсійні зобов'язання Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до українського законодавства, Товариство на суму нарахованої заробітної плати нараховує єдиний внесок у встановленому розмірі відповідно до законодавства. На протязі 2018 року розмір єдиного внеску становив 22 відсотки. Сплата єдиного внеску Товариством здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Товариство не створювало забезпечення (резерви) на оплату майбутніх відпусток працівників та на додаткове пенсійне забезпечення. Податок на прибуток Обліковий прибуток - прибуток або збиток за період до вирахування податкових витрат. Оподаткований прибуток (податковий збиток) - прибуток (збиток) за період, визначений відповідно до правил, установлених податковими органами, згідно з якими податки на прибуток підлягають сплаті (відшкодуванню). Податкові витрати (податковий дохід) - загальна сума, що включається до визначення прибутку або збитку за період відповідно до поточних та відстрочених податків. Поточний податок - сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за період. Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового Кодексу України (ПКУ). Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Керівництво Товариства періодично здійснює оцінку позицій, відображених у податкових деклараціях, щодо яких відповідне податкове законодавство може бути по-різному інтерпретовано. Від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у Товариства відсутнє. Товариством було прийнято рішення, про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці за 2018рік. Нарахування податку на прибуток у фінансовій звітності відображається за звітний рік. Доходи і витрати Дохід – це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов’язаного з внесками учасників. Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам. 4. Істотні судження у процесі застосування облікових політик Судження щодо терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів Оцінка термінів корисного використання основних засобів та нематеріальних активів є предметом професійного судження, яке базується на основі досвіду використання аналогічних активів. Майбутні економічні вигоди від даних активів, виникають переважно від їх поточного використання під час надання послуг. Тим не менш, інші фактори, такі як фізичний та моральний знос, часто призводять до змін розмірів майбутніх економічних вигід, які як очікується будуть отримані від використання даних активів. Керівництво періодично оцінює правильність остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів. Ефект від перегляду остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів відображається у періоді, коли такий перегляд мав місце чи в майбутніх звітних періодах, якщо можливо застосувати. Відповідно, це може вплинути на величину майбутніх амортизаційних відрахувань та балансову вартість основних засобів. Судження щодо справедливої вартості активів Товариства Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості». Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів Керівництво Товариства вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, та відсутність будь якої іншої інформації є ключовим джерелом невизначеності оцінок. Протягом звітного 2018 року переоцінка фінансових інвестицій із залученням незалежних оцінювачів не здійснювалась. Збір, обробка, перевірка та розповсюдження фінансової інформації –це все пов’язано з витратами, які зрештою лягають на користувачів у формі зменшеного доходу.
Управлінський персонал не вважає ці витрати будуть виправдані вигодами від подання у звітності такої інформації. Справедлива вартість фінансових інструментів у разі якщо не існує активного ринку або якщо котирування не доступні визнаються за балансовою вартістю із застосуванням історичної собівартості. Судження щодо виявлення ознак знецінення активів Кошти розміщені в банку відображені в балансі за справедливою вартістю. На кожну звітну дату Товариство проводить аналіз дебіторської заборгованості, іншої дебіторської заборгованості та інших фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається виходячи з власного професійного судження керівництва. Інші джерела невизначеності Податкове, валютне та мите законодавство України може тлумачитись по-різному і часто змінюється. Відповідні органи можуть не погодитися з тлумаченнями цього законодавства керівництвом Товариства у зв’язку з діяльністю Товариства та операціями в рамках цієї діяльності. Незважаючи на здійснення українським урядом низки стабілізаційних заходів, спрямованих на забезпечення ліквідності українських компаній, невизначеність щодо доступу до капіталу та вартості капіталу для Товариства та його контрагентів триває і надалі, що може негативно вплинути на фінансовий стан Товариства, результати її діяльності та перспективи розвитку. Керівництво не може достовірно оцінити вплив на фінансовий стан Товариства будь-якого подальшого погіршення ситуації з ліквідністю на фінансових ринках та підвищення нестабільності на валютних ринках та ринках капіталу. На думку керівництва, вживаються усі необхідні заходи для підтримки життєздатності та зростання господарської діяльності Товариства у поточних умовах. 5. Фінансова звітність та розкриття інформації поданих рядків у звітах Фінансова звітність Товариства включає: - Баланс (Звіт про фінансовий стан) Товариства станом на 31 грудня 2018 року; - Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи) за рік 2018; - Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за рік 2018; - Звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі) за рік 2018; - Примітки до фінансової звітності за 2018 рік. 5.1. Баланс (Звіт про фінансовий стан) Відомості викладені у розрізі активів, зобов'язань та капіталу Товариства. Для подання у балансі здійснено розмежування активів та зобов'язань на поточні та довгострокові відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансових звітів». До поточних активів та зобов'язань віднесено суми, що очікуються до відшкодування або погашення протягом 12 місяців від дати балансу. АКТИВ Необоротні активи Нематеріальні активи: авторське право та суміжні з ним права, програмне забезпечення, використання електронного цифрового підпису для електронного документообігу між Товариством та державними органами влади, ліцензії. Станом на 01.01.2018 Первісна вартість 46 (тис.грн.) Знос 10 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 36 (тис.грн.) Станом на 31.12.2018 Первісна вартість 46 (тис.грн.) Знос 21 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 25 (тис.грн.) Первісна оцінка та облік основних засобів відповідає вимогам МСБО 38 "Нематеріальні активи". Для нарахування амортизації Товариство застосовувало прямолінійний метод нарахування амортизації основних засобів. Ліквідаційна вартість основних засобів прирівнюється до нуля. Зміни стосовно нематеріальних активів, які відбулися протягом звітного періоду: придбання - 7 тис.грн. вибуття (списання, ліквідація), у зв’язку із закінченням терміну дії – 12 тис.грн. Щодо усіх груп та видів нематеріальних активів Товариство дотримується єдиної політики визначення балансової вартості та методів нарахування амортизації. Балансова вартість по видам нематеріальних активів визначена, як різниця між їх первісною вартістю та нарахованою амортизацією. Основні засоби: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації та комп’ютерні програми (крім програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення, інструменти, прилади, інвентар, меблі та інше. Станом на 01.01.2018 Первісна вартість 15 (тис.грн.) Знос 12 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 3 (тис.грн.) Станом на 31.12.2018 Первісна вартість 36 (тис.грн.) Знос 15 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 21 (тис.грн.) Первісна оцінка та облік основних засобів відповідає вимогам МСБО 16 «Основні засоби». Для нарахування амортизації Товариство застосовувало прямолінійний метод нарахування амортизації основних засобів. Ліквідаційна вартість основних засобів прирівнюється до нуля. Товариство не має основних засобів, стосовно яких є передбачені законодавством обмеження щодо володіння, користування та розпорядження. Товариство не має оформлених у заставу основних засобів. Товариство не має основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо). Товариство не має основних засобів, вилучених з експлуатації на продаж, і не має створених основних засобів. Протягом звітного періоду, який закінчився 31.12.2018p., Товариством були придбані основні засоби на суму 21 тис.грн. Керівництво припускає що балансова вартість всіх основних засобів та нематеріальних активів приблизно порівняна з їх справедливою вартістю. Довгострокова дебіторська заборгованість Після проведення інвентаризації, на підставі наказу Товариства №26/11-01-Б від 26.11.2018 року, частина дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги була переглянута та визнана такою, за якою строк погашення наступить не раніше, ніж через 12 місяців, внаслідок чого її було переведено у довгострокову дебіторську заборгованість, яка на кінець звітного періоду становить 11 тис.грн. Справедлива вартість цієї заборгованості дорівнює балансовій вартості. Оборотні активи Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги становить 4 тис.грн. (за вирахуванням резерву сумнівних боргів - 9 тис.грн.) Товариство постійно здійснює оцінку виникнення безнадійної або простроченої дебіторської заборгованості, виникнення якої може негативно вплинути на результати діяльності Товариства у майбутньому. Перевірка порівняльної інформації, яка була використана при аналізі впливу змін, щодо дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги від їх ретроспективного застосування на 31.12.2017р. (таблиця 1) Таблиця 1 Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги Поточна Резерв сумнівних боргів Догострокова Прострочена (минув строк позовної давності) Нараховано(+) /Погашена (-) протягом звітного періоду Дебіторська заборгованість (із застосуванням змін) станом на 31.12.2019р. Станом на 31.12.2018р. 62062,00 - - - 8066,20 / - 8755,20 61373,00 Станом на 31.12.2018р. зі змінами 1400,00 9500,00 11000,00 40162,00 8066,20 / - 8755,20 61373,00 Величина резерву сумнівних боргів визначається Товариством за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Суми списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування або у зв’язку з закінченням строку обліку такої заборгованості. Інша поточна дебіторська заборгованість - 6971 тис. грн. Дебіторська заборгованість за цінні папери становить 6814 тис.грн., яка виникла внаслідок укладання на протязі звітного року, які наведено у таблиці 2. Розкриття інформації щодо істотних договорів Таблиця 2 Контрагент № та дата договору купівлі-продажу ЦП Сума договору ТОВ ІК "БІЗНЕС-ІНВЕСТ" 122-ДД; 4/2018/ДД від 25.06.2018р 1 677 913,00 ДАКСТОН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД 3/2018/ДД від 25.06.2018р. 430 061,71 ТОВ "СПІРІТ СОЛЮШНС" 2/2018/ДД від 25.06.2018р. 1 629 080,00 ТОВ "ІНВЕСТ - ПАРТНЕР ТРЕЙДІНГ 1/2018/ДД від 25.06.2018р. 1 557 200,00 ТОВ "МІРТІС" 6/2018/ДД від 26.12.2018р. 94 500,00 ТОВ "КАПІТАЛ-СТАНДАРТ" 5/2018/ДД від 25.06.2018р. 1 568 062,39 ВСЬОГО 6 955 354,33 Поточні фінансові інвестиції (ряд.1160) – 279 тис.грн.: - акції іменні прості ВАТ «Гідротехмонтаж» – обіг яких зупинено на підставі рішення НКЦПФР № 1349 від 27.10.2009 року. Товариство постійно здійснює перевірку платоспроможності даного емітента, перевіряє інформацію щодо його перебування на обліку в органах доходів та зборів, наявності податкового боргу, внесення змін відомостей в ЄДР (ліквідації, банкрутства, наявності відкритого судового впровадження). Інформація щодо даного емітента на відкритих ринках та будь-яка інша відсутня, яка могла б спростувати певні судження щодо даного емітенту. Справедлива вартість цього активу дорівнює його балансовій вартості, та буде визнаватися до тих пір, поки випуск не буде скасовано. Оцінка ринкової вартості цінних паперів українських емітентів, які внесені до біржового списку, визначаються за даними біржового курсу організатора торгівлі на дату розрахунку, розрахованого та оприлюдненого відповідно до вимог законодавства. Акції українських емітентів, які не внесені до біржового списку або були виключені з біржового списку, обмежені в обігу, а також реєстрація яких не скасована та обіг не зупинено оцінюються відповідно за ціною придбання або за останньою балансовою вартістю, в залежності від того, яка подія відбулась пізніше. Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд.1165) Станом на 01.01.2018 Поточний рахунок у банку 28 (тис.грн.) Станом на 31.12.2018 Поточний рахунок у банку 16 (тис.грн.) За звітний період в порівнянні з початком року грошові кошти зменьшились на 12 тис.грн. Грошові кошти Товариства зберігаються на поточних банківських рахунках. Облік грошових коштів і розрахунків готівковими грошовими коштами здійснюється Товариством згідно чинного законодавства стосовно ведення касових операцій. Обмеження права Товариства на користування грошовими коштами - відсутні. ПАСИВ Власний капітал Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Зареєстрований капітал Товариства складає 7 000 000,00 грн. Статутний капітал станом на 31.12.2018р. сформований у повному обсязі, його розмір було сплачено учасниками Товариства грошовими коштами. У відповідності до статутних документів учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю є: Компанія з обмеженою відповідальністю КНОЧІ ЛІМІТЕД (KNОCHY LIMITED), реєстраційний № 154210, адреса: Mykinon, 1, 2nd floor, Flat/Office 201, P.C. 1065, Nicosia, Cyprus, володіє часткою Товариства у розмірі 99,998571 %. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКРОС», код за ЄДПРОУ 32349938, дата реєстрації 08 квітня 2003 року, адреса:49044, Україна, Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Гоголя, буд.15-А, кімн.19, володіє часткою Товариства у розмірі 0,001429 %. Права, привілеї або обмеження щодо часток: не має Зміни у складі часток учасників у зареєстрованому капіталі: відсутні. Станом на 31.12.2018 року розмір власного капіталу становить 7327 тис.грн. Поточні зобов'язання і забезпечення – відсутні. 5.2. Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Фінансові результати товариства Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): депозитарна діяльність депозитарної установи та надання інших послуг становить 939 тис.грн. Інші операційні доходи - 15 тис.грн. Інші доходи дорівнюють 6957 тис.грн. (реалізація фінансових інвестицій) Загальна сума доходів – 7911 тис.грн. Адміністративні та інші операційні витрати дорівнюють 955 тис. грн. (ряд. 2130, 2180) з них: - Витрати на оплату праці 312 тис.грн. - Відрахування на соціальні заходи 73 тис.грн. - Амортизація 22 тис. грн. - Інші операційні витрати 548 тис. грн. з них: 9 тис. грн.- нарахування резерву сумнівних боргів; списання безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності - 41 тис. грн. Інші витрати - 6954 тис. грн. (собівартість реалізованих фінансових інвестицій) Загальна сума витрат –7909 тис. грн. Чистий Фінансовий результат за 2018 рік - є прибуток у сумі 2 тис. грн. 5.3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом ) Звіт грошових коштів за звітний період складено за вимогами МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів». Звіт про рух грошових коштів повинен відображати грошові потоки протягом періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову. Суб'єкт господарювання подає грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його бізнесу. Класифікація за видами діяльності надає інформацію, яка дає користувачам змогу оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан суб'єкта господарювання і суму його грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові потоки - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові потоки від операційної діяльності визначаються переважно основною діяльністю суб'єкта господарювання, яка приносить дохід. Таким чином, вони є, як правило, результатом операцій та інших подій, які підпадають під визначення прибутку або збитку. Товариство звітує про грошові потоки від операційної діяльності, застосовуючи прямий метод, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів. Прямий метод надає інформацію, яка може бути корисною для оцінки майбутніх грошових потоків і яку не можна отримати із застосуванням непрямого методу. Звіт про рух грошових коштів відображає рух грошових коштів на підприємстві та є основою для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових потоків. Чистий рух грошових коштів за звітний період становить (- 12) тис.грн. Порівнюючи звітний період з аналогічним періодом попереднього року він зменьшився на 13 тис.грн. Залишок коштів на початок звітного періоду - 28 тис.грн. Залишок коштів на кінець звітного періоду - 16 тис.грн. Порівнюючи звітний період з аналогічним періодом попереднього року він менше на 12 тис.грн. 5.4. Звіт про власний капітал Власний капітал є важливою складовою серед джерел формування ресурсів підприємства. Облік власного капіталу має важливе значення з огляду на те, що він використовується кредиторами для оцінювання кредитоспроможності підприємства. Власний капітал підприємства — це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями. До власного капіталу відносяться: зареєстрований капітал, капітал в дооцінках, додатковий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Складовими власного капіталу Товариства є: - зареєстрований капітал – 7000 тис.грн.; - нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок року – 325 тис.грн. - чистий прибуток (збиток) за звітний період – 2 тис.грн. Власний капітал ТОВ “КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ” станом на 31 грудня 2018 року становить 7327 тис.грн. 6. Управління ризиками Загальна програма управління ризиками у Товаристві направлена на відстеження динаміки фінансового ринку України і зменшення його потенційного негативного впливу на результати діяльності Товариства. Управління ризиками являє собою постійний процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків, пов'язаний з їх ідентифікацією, оцінкою, профілактикою і мінімізацією негативних наслідків. Метою управління ризиком є недопущення втрати Товариством його ринкової вартості та сприяння підвищенню вартості власного капіталу Товариства. Основними цілями Товариства у сфері управління ризиками є: забезпечення реалізації стратегії розвитку Товариства; своєчасна адаптація Товариства до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі; забезпечення ефективного функціонування Товариства, його стабільності. З метою досягнення визначених цілей, діяльність Товариства у сфері управління ризиками спрямована на: визначення найбільш вразливих та ризикових напрямків діяльності Товариства; систематична комплексна діагностика ймовірності настання несприятливих подій; вибір альтернативних варіантів управлінських рішень для забезпечення оптимального співвідношення між ризиком та дохідністю фінансових операцій; забезпечення мінімізації втрат при настанні несприятливих подій. З метою ефективного запобігання та мінімізації впливу ризиків, притаманних установі, Товариство створює службу внутрішнього аудиту (контролю) (окрема посадова особа, що проводить внутрішній аудит (контроль)). Внутрішній аудит має на меті виявляти, аналізувати і впливати на всі ризики, з якими стикається організація, з позиції використання сприятливих можливостей для збільшення вартості її активів. Посадова особа служби внутрішнього контролю (аудиту) повинна оцінити ефективність управління ризиками підприємства, сформувати свою думку та внести пропозиції щодо вдосконалення процесу. Такі дії повинні бути неупередженими по відношенню до керівництва підприємства, яке несе відповідальність за процес управління ризиками підприємства. Ризики, які можуть виникати при здійсненні професійної діяльності Товариства: 1. Кредитний ризик - ризик виникнення в установі фінансових втрат (збитків) внаслідок невиконання у повному обсязі або неповного виконання контрагентом своїх фінансових зобов'язань перед установою відповідно до умов договору. Розмір збитків у цьому випадку пов’язаний із сумою невиконаного зобов’язання. 2. Ринковий ризик - ризик виникнення фінансових втрат (збитків), які пов'язані з несприятливою зміною ринкової вартості фінансових інструментів у зв’язку з коливаннями цін на чотирьох сегментах фінансового ринку, чутливих до зміни відсоткових ставок: ринку боргових цінних паперів, ринку пайових цінних паперів, валютному ринку і товарному ринку. 3. Ризик втрати ділової репутації (репутаційний ризик) - ризик виникнення збитків, пов'язаних зі зменшенням кількості клієнтів або контрагентів установи через виникнення у суспільстві несприятливого сприйняття установи, зокрема її фінансової стійкості, якості послуг, що надаються установою, або її діяльності в цілому, який може бути наслідком реалізації інших ризиків. 4. Операційний ризик - ризик виникнення збитків, які є наслідком недосконалої роботи внутрішніх процесів та систем установи, її персоналу або результатом зовнішнього впливу. 5. Ризик ліквідності - ризик виникнення збитків в установи у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання нею в повному обсязі своїх фінансових зобов'язань, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат, внаслідок відсутності достатнього обсягу високоліквідних активів. 6. Загальний фінансовий ризик (ризик банкрутства) - ризик неможливості продовження діяльності підприємства, який може виникнути при погіршенні фінансового стану підприємства, якості його активів, структури капіталу, при виникненні збитків від його діяльності внаслідок перевищення витрат над доходами. Активи Товариства поділяються на 5 груп залежно від ступеня ризику: 1) І група активів зі ступенем ризику 0 відсотків (К1 = 0): готівкові кошти; кошти на поточних рахунках та депозити до запитання в банках, крім банків, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію, та доходи, нараховані за ними; державні цінні папери, цінні папери, гарантовані державою, та доходи, нараховані за ними (в тому числі цінні папери, емітовані (випущені) іноземною державою або відповідним державним органом іноземної держави, яка має міжнародний кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня за класифікацією міжнародного рейтингового агентства, яке включене до переліку міжнародних рейтингових агентств, визнаних Комісією). 2) II група активів зі ступенем ризику 20 відсотків (К2 = 0,2): депозити в банках, крім банків, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію, та доходи, нараховані за ними; цінні папери, які перебувають у біржовому реєстрі хоча б однієї з фондових бірж, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня; цінні папери іноземного емітента, допущені до торгівлі принаймні на одній з іноземних фондових бірж, що входять до переліку, затвердженого Комісією. 3) III група активів зі ступенем ризику 50 відсотків (К3 = 0,5): цінні папери, які не перебувають у біржовому реєстрі, але перебувають у біржовому списку хоча б однієї з фондових бірж, крім цінних паперів венчурних інвестиційних фондів та відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня векселі придбані та одержані, якщо цінні папери векселедавця перебувають у біржовому реєстрі принаймні однієї з фондових бірж; короткострокова дебіторська заборгованість, термін сплати якої не настав. 4) IV група активів зі ступенем ризику 100 відсотків (К4 = 1): кошти на поточних рахунках та депозити в банках, у яких запроваджено тимчасову адміністрацію; цінні папери венчурних інвестиційних фондів, які перебувають у біржовому списку хоча б однієї з фондових бірж, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня незавершені капітальні інвестиції, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня; активи, які не увійшли до інших груп активів. 5) V група активів зі ступенем ризику 150 відсотків (К5 = 1,5): цінні папери емітентів, щодо яких проводиться процедура ліквідації, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня; фінансові інвестиції у статутний капітал підприємств (крім акціонерних товариств), щодо яких проводиться процедура ліквідації, крім відповідних активів, на суму яких зменшується розмір капіталу першого рівня. Якщо активи установи одночасно відповідають декільком ознакам, що визначають їх належність до груп активів з різним ступенем ризику, такі активи відносяться до групи з більш високим ступенем ризику. Для вимірювання та оцінки ризиків діяльності Товариство використовує такі показники: 1) розмір регулятивного капіталу Регулятивний капітал (власні кошти) - капітал, який установа може використовувати на покриття негативних фінансових наслідків реалізації ризиків, що виникають при провадженні нею професійної діяльності на фондовому ринку. Регулятивний капітал складається з капіталу першого рівня та капіталу другого рівня. Мінімальний розмір регулятивного капіталу юридичної особи, що має ліцензію на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами та ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, повинен становити не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством для професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи. 2) норматив адекватності регулятивного капіталу Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає наявність в установи достатнього капіталу для покриття збитків, що можуть виникнути внаслідок реалізації основних ризиків діяльності установи. Нормативне значення нормативу адекватності регулятивного капіталу для торговця цінними паперами становить не менше 8 відсотків. 3) норматив адекватності капіталу першого рівня Норматив адекватності капіталу першого рівня відображає рівень достатності в установи капіталу першого рівня, який є найбільш сталою складовою регулятивного капіталу, для покриття збитків, що можуть виникнути внаслідок реалізації основних ризиків діяльності установи. Нормативне значення нормативу адекватності капіталу першого рівня для торговця цінними паперами становить не менше 4,5 відсотка. 4) коефіцієнт фінансового левериджу Коефіцієнт фінансового левериджу є показником, що відображає ступінь фінансування активів установи за рахунок позикових коштів та має на меті обмеження її боргового фінансування. Коефіцієнт фінансового левериджу відображає кількість залучених коштів, що припадає на одиницю власних коштів установи, та характеризує забезпеченість заборгованості установи її власним капіталом, а також її залежність від залучених коштів. Нормативне значення коефіцієнта фінансового левериджу знаходиться в межах від 0 до 3. 5) коефіцієнт абсолютної ліквідності Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає частину поточних зобов'язань, яку установа зможе погасити негайно, та характеризує достатність високоліквідних активів установи для того, щоб терміново ліквідувати її поточну заборгованість. Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить не менше 0,2. 6) норматив концентрації кредитного ризику Норматив концентрації кредитного ризику встановлює обмеження кредитного ризику установи, що може виникнути внаслідок невиконання своїх зобов’язань окремим її контрагентом. Для розрахунку нормативу концентрації кредитного ризику контрагентом установи вважається будь-яка особа, до якої установа має вимоги, що представлені у вигляді активів установи таких як: а) частки у статутному капіталі юридичних осіб; б) цінні папери та доходи, нараховані за ними, крім державних цінних паперів, цінних паперів, гарантованих державою, та доходів, нарахованих за ними (в тому числі цінних паперів, емітованих (випущених) іноземною державою або відповідним державним органом іноземної держави, яка має міжнародний кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня за класифікацією міжнародного рейтингового агентства, яке включене до переліку міжнародних рейтингових агентств, визнаних Комісією); в) дебіторська заборгованість. Нормативне значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо окремого контрагента, крім банків та торговців цінними паперами, становить не більше 25%. Нормативне значення нормативу концентрації кредитного ризику щодо окремого контрагента, що є банком або торговцем цінними паперами, становить не більше 100%. 7) коефіцієнт покриття операційного ризику Відображає здатність Компанії або Особи забезпечувати покриття своїх операційних ризиків власними коштами на рівні 15 % від її середньорічного позитивного нетто-доходу за 3 попередні фінансові роки. Величина операційного ризику становить 15 % від розміру середнього річного нетто-доходу установи за 3 попередні фінансові роки, в які був отриманий позитивний нетто-дохід, Нетто-дохід є величиною, що включає такі складові, які визначаються на підставі даних фінансової звітності і включаються до розрахунку з додатним або від’ємним знаком: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; інші фінансові доходи; фінансові витрати. Нормативне значення коефіцієнта покриття операційного ризику для Компаній та Осіб становить не менше 1. Заходи з мінімізації впливу певних видів ризиків, які застосовує Товариство: 1. Кредитний ризик: - встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах установи; - диверсифікацію структури дебіторської заборгованості установи; - аналіз платоспроможності контрагентів; - здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах установи простроченої дебіторської заборгованості. 2. Ризик втрати ділової репутації (репутаційний ризик): - своєчасне інформування структурних підрозділів та працівників установи про зміни у законодавстві, а також у внутрішніх документах установи; - аналіз скарг та претензій щодо діяльності установи з боку клієнтів та контрагентів; - розробку типових форм договорів та інших документів; - попередження порушень вимог нормативно-правових актів установою, зокрема шляхом створення системи внутрішнього контролю та аудиту тощо. 3. Ринковий ризик: диверсифікацію портфелю фінансових інструментів, чутливих до зміни відсоткових ставок, за видами цінних паперів, строками погашення, емітентами, галузями; хеджування активів, чутливих до зміни відсоткових ставок. 4. Операційний ризик: - проведення навчання та підвищення кваліфікації персоналу; - перевірку правомірності та безпомилковості проведених операцій; - чітке розмежування повноважень та обов'язків окремих структурних підрозділів, а також окремих працівників у складі підрозділу, регламентування їх повноважень та обов'язків відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників; - контроль за дотриманням визначених відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників повноважень та обов'язків, зокрема шляхом створення системи внутрішнього контролю та аудиту; - наявність внутрішніх інструкцій установи, що регламентують порядок взаємодії окремих структурних підрозділів установи між собою у процесі здійснення діяльності, у тому числі при суміщенні установою декількох видів професійної діяльності на фондовому ринку, що вимагає їх провадження окремими структурними підрозділами установи. 5. Загальний фінансовий ризик (настання неплатоспроможності та банкрутства): контроль фінансового стану підприємства, якості його активів, структури капіталу й відповідне коригування у разі появи ознак їх погіршення. 6. Ризик ліквідності: збалансованість активів установи за строками реалізації з її зобов’язаннями за строками погашення; утримання певного обсягу активів установи в ліквідній формі; встановлення внутрішнього обмеження обсягу залучених коштів для фінансування діяльності установи; збалансування вхідних та вихідних грошових потоків. В рамках своєї програми по управлінню ризиками, Товариство проводить інвентаризацію своїх поточних ризикових позицій за категоріями ризику, вимірює чутливість чистого доходу і власного капіталу в рамках стохастичного і детермінованого сценаріїв. Моделі, сценарії і допущення регулярно переглядаються і оновлюються по мірі необхідності. 7. Події після дати балансу Події після дати балансу до дати затвердження фінансової звітності, які б вимагали коригування даних фінансової звітності відсутні. Фінансова звітність за фінансовий рік що закінчився 31.12.2018 року, була затверджена 27 лютого 2019 року від імені Товариства: Директор О.І.Король Головний бухгалтер Ю.К.Тітова