Відповідно до пп. 14.1.180, пп.170.2.2 та пп.170.2.9 ПКУ вважаємо, що обов’язок податкового агента покладається на суб’єкта – юридичну особу, що безпосередньо здійснює виплату доходу (або за умовами договору повинна здійснити таку виплату) та обчислює заборгованість перед фізичною особою за цінні папери, тобто здійснює перерахування  грошових коштів/має обов’язок  здійснити виплату.
Таким чином, для покладання на торговця цінними паперами (в т.ч. банк) функцій податкового агента мають бути  виконані одночасно 2 умови:
перша – професійний учасник  здійснює операції з інвестиційними активами за участі фізичної особи (пп. 170.2.9 ПКУ);
друга – професійний учасник здійснює/має зобов’язання здійснити виплату доходу фізичній особі (пп.14.1.180, пп.168.1, пп.170.2.2).
У разі наявності лише першої умови, коли за договором торговець не здійснює виплати доходу, відсутнє джерело виплати податку, не  виконуються вимоги пп. 14.1.180, відсутня можливість застосувати пп. 170.2.2. ПКУ з метою розрахунку прибутку, оскільки немає виплати доходу. Також неможливо застосувати пп. 168.1, оскільки за умовами договору в обліку торговця не виникає нарахування доходу на користь фізичної особи.

На наш погляд, при відсутності умови  виплати доходу фізичній особі професійним учасником, обов’язок виконання функцій податкового агента у торговця цінними паперами, не виникає, а розрахунок та сплата податку здійснюється безпосередньо фізичною особою в порядку та в терміни, передбачені чинним законодавством.

Додатковим аргументом такої позиції є і п. 2.20 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011р. № 1484. Яким зокрема передбачено, у разі якщо у зв’язку з недостатністю наявних коштів платника податку податковий агент не має можливості повністю або частково утримати та перерахувати до бюджету суму податку, обчисленого з інвестиційного прибутку на дату виконання чи розірвання договору або за результатами звітного податкового року, податковий агент зазначає про це у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за той звітний податковий квартал, на який припадає дата виконання чи розірвання договору, або за четвертий квартал звітного податкового року, а також у довідці про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, визначених у пунктах 2.22, 2.23 цього розділу. У такому випадку сплата податку в сумі, якої не вистачає, здійснюється платником податку (у вашому випадку – фізичною особою) самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

Однак попереджаємо, що питання є неоднозначним, тому радимо направити відповідний письмовий запит до податкової служби.

Доповнення:

Питання стало актуальним з 01.01.2012р. в зв’язку зі змінами внесеними в підпункт 170.2.9 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, який в останній редакції передбачає, що податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється Міністерством фінансів України спільно з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

У Міністерстві юстиції України 24.01.2012р. за №100/20413 після певних доопрацювань все ж була зареєстрована Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011р. №1484 та Рішенням ДКЦПФР від 22.11.2011р. №1689.

Дія цієї Методики розповсюджується на податкових агентів платника податку на доходи фізичних осіб, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного учасника фондового ринку – торговця цінними паперами, включаючи банк.

Згідно п. 2.1 Методики, об’єктом оподаткування для цілей цієї Методики є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від  операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не  перебувають в обігу на такому ринку.

Брокерська діяльність – це укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи (Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV).

Дилерська діяльність – це укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом (Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV).

Тобто, дилер не надає ніяких послуг клієнту, і є звичайним покупцем цінних паперів.

У визначенні об’єкта оподаткування вказана як обов’язкова, умова про використання послуги торговця цінними паперами. Тобто при операціях з цінними паперами не заперечуємо можливість доведення того факту, що методика не поширює це поняття на дилерську діяльність.

Але звертаємо увагу, хоча і за старої редакції пп. 170.2.9 ПКУ, ДПА України в своєму Листі від 21.04.2011 р. № 7836/6/17-071, висловила думку, що якщо договір купівлі-продажу інвестиційних активів укладається між фізичною особою та юридичною особою (в т. ч. професійним торговцем цінними паперами, з яким укладено договір виконання функцій податкового агента), то такі особи повинні виконати всі функції, покладені на податкового агента, в т.ч. щодо повідомлення податкових органів за формою № 1ДФ. Якщо з наведеного в дужках вилучити «з яким укладено договір виконання функцій податкового агента», то перспектива позитивного роз’яснення виглядає не дуже. Інших офіційних позицій податкової на сьогодні не має. Зі свого боку нагадуємо, що ніхто не відміняв конфлікт інтересів, відстоювати власні права треба, але як показує остання практика, виграти у податкової в суді стає все важче і важче.

Віктор Левченко,
начальник відділу оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПС у м. Києві

Оскільки, починаючи з 1.01.12р,.відповідно до ст.170.2.9 ПК податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торгівця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торгівець, то професійний торгівець при виплаті інвестиційного доходу фізичній особі за січень 2012 року повинен виконати функції податкового агента.

Одночасно повідомляємо, що на даний час жодних офіційних роз’яснень та коментарів з даного питання з боку ДПС України не надано, у зв’язку з цим пропонуємо вам звернутись з письмовим запитом до органів ДПС.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві

Доброго дня,
Норма п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України поширюється на операції з торгівлі векселями.
Згідно із формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженою наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р.  № 1213, прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями відображається в рядку 3 таблиці 1 «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами додатка ЦП» додатка ЦП до декларації.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві.

Відповідно до п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України за операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається загальний результат платника податку від таких операцій за звітний податковий період за даними бухгалтерського обліку. Від'ємний результат від операцій з деривативами переноситься на зменшення результату від операцій з деривативами наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього Кодексу. Позитивний результат (з урахуванням від'ємного результату від операцій з деривативами минулих періодів) включається до складу доходів платника податку за результатами такого звітного податкового періоду. Усі інші витрати та доходи платника податку за операціями з деривативами враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Норми цього Кодексу щодо звичайних цін не застосовуються при проведенні операцій РЕПО чи операцій з деривативами.
Первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами (похідними інструментами) можуть бути:
для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - біржовий звіт за звітний період;
для платників податку - клієнтів торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - звіт торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем.
Згідно із формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженою наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213, прибуток (збиток) за операціями з деривативами (похідними інструментами) відображається в таблиці 2 «Розрахунок фінансових результатів за операціями з деривативами (похідними інструментами».
Виходячи із норм пункту 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України,  прибуток (збиток) за операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається за даними бухгалтерського обліку.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві

Відповідно до п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України за операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається загальний результат платника податку від таких операцій за звітний податковий період за даними бухгалтерського обліку. Від'ємний результат від операцій з деривативами переноситься на зменшення результату від операцій з деривативами наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього Кодексу. Позитивний результат (з урахуванням від'ємного результату від операцій з деривативами минулих періодів) включається до складу доходів платника податку за результатами такого звітного податкового періоду. Усі інші витрати та доходи платника податку за операціями з деривативами враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.
Норми цього Кодексу щодо звичайних цін не застосовуються при проведенні операцій РЕПО чи операцій з деривативами.
Первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами (похідними інструментами) можуть бути:
для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - біржовий звіт за звітний період;
для платників податку - клієнтів торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - звіт торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем.
В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) за операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженим наказом Мінфіну України від 30.11.2001 р. № 559.
Згідно із формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженою наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213, прибуток (збиток) за операціями з деривативами (похідними інструментами) відображається в таблиці 2 «Розрахунок фінансових результатів за операціями з деривативами (похідними інструментами».
Виходячи із норм пункту 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України,  прибуток (збиток) за операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається за даними бухгалтерського обліку.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві

Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами регламентується  п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України. Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У разі якщо платник податку виступає інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом, або у разі внесення коштів до статутного капіталу емітента, то витрати, сплачені (нараховані) таким платником податку емітенту таких цінних паперів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, витрати на придбання інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Щодо інших операцій з цінними паперами витрати визнаються в порядку, встановленому другим абзацом пункту 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Віктор Левченко,
начальник відділу оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПС у м. Києві

Для підтвердження пільгового набуття громадянином акцій за майновий приватизаційний сертифікат він зобов’язаний надати документ, який підтверджує, що саме його приватизаційний сертифікат було використано у приватизації підприємства. Таким документом може бути довідка, видана товариством покупців або фінансовим посередником, який акумулював кошти для наступної оплати за об’єкти приватизації. Аналогічна довідка може бути видана громадянину в разі придбання ним акцій за власні кошти, в межах їх пільгового придбання як працівником підприємства, що приватизується, або особою, визначеною ст. 25 Закону України «Про приватизацію державного майна».

З метою компенсації громадянам втрат від знецінення їхніх грошових заощаджень в установах Ощадного банку України відповідно до Указу Президента України від 24.11.94 р. № 698/94 «Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.96 р. № 161 «Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху» на суму індексації, проведеної за всіма видами вкладів, договорів довгострокового страхування на суми сплачених страхових платежів на 2 січня 1992 року, таким громадянам видавалися компенсаційні сертифікати, які вони могли використати на придбання акцій (у тому числі на придбання акцій на пільгових умовах) акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації державного майна.

Підтвердження пільгового набуття громадянином акцій за компенсаційні сертифікати буде документ установи Ощадного банку України чи Укрдержстраху про кількість отриманих таким громадянином компенсаційних сертифікатів як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень у зазначених установах, що належали безпосередньо цьому громадянину.

У разі придбання компенсаційних сертифікатів в іншому, ніж зазначено, порядку документом, що підтверджують витрати на придбання компенсаційних сертифікатів, може бути, договір купівлі-продажу компенсаційних сертифікатів.

Як засіб платежу при купівлі акцій підприємств, що приватизуються, громадяни могли без обмежень використовувати компенсаційні сертифікати, придбані ними за власні кошти внаслідок вільного обігу останніх на ринку за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін між покупцем і продавцем або одержані у спадщину.

Одночасно повідомляємо, що на даний час жодних офіційних роз’яснень та коментарів з даного питання з боку ДПС України не надано, у зв’язку з цим пропонуємо вам звернутись з письмовим запитом до органів ДПС.

Дмитрий Сушко,
Управляющий партнёр "Аудиторская компания  "П.С.П.Аудит"

СРО АУФТ:
Исходя из Методики - является, но если у агента при прикращении договора или по истечении года нет источника для удержания налога, то обязанность по уплате налога ложится на плательщика налога.

СРО АУФТ:
Див. відповідь на запитання №17

Щодо підтверджуючих документів:
Лише коментар до Податкового кодексу, тлумачить, що первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами (похідними інструментами) можуть бути:
для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - біржовий звіт за звітний період;
для платників податку - клієнтів торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - звіт торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем.
Відповідно до положень Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору.
У разі якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами,  як витрати за проданими цінними паперами податковим агентом приймаються за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами, що також враховуються при застосуванні методу FІFО.
Зазначені витрати враховуються  при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця цінними паперами, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою.
Як документальне підтвердження витрат платником податку повинні бути надані оригінали або належно оформлені копії первинних документів, на підставі яких платник податку здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності платника податку на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат. Таким чином, нормативно чітко визначеного переліку документів немає, те що вказується в Методиці не дає підстав для однозначної відповіді.

Додатково див. відповідь на запитання № 39

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві.

Правові підстави перебування в обігу цінних паперів емітента-банкрута, в тому числі акцій, встановлені Господарським кодексом України та Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».
Роз’яснення з цього питання надаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Що стосується оподаткування операцій із зазначеними цінними паперами, то на думку ДПС України, викладену на офіційному сайті в Єдиній базі податкових знань: якщо при розподілі ліквідаційною комісією активів ліквідаційного підприємства - емітента цінних паперів платник податку - власник таких цінних паперів отримує компенсацію, то сума перевищення отриманих платником коштів або вартості майна над витратами на придбання цінних паперів цього підприємства включається до складу доходу такого платника як позитивний фінансовий результат від операцій з цінними паперами.
Якщо сума коштів або вартість майна, отримана платником, є меншою за витрати, понесені цим платником на придбання цінних паперів, то така від'ємна сума бере участь у зменшенні фінансових результатів від операцій з цінними паперами відповідного виду майбутніх звітних періодів.
Якщо згідно з розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) цінні папери анульовано, при цьому платник податку - власник таких цінних паперів не брав участі у розподілі активів ліквідованого підприємства – емітента цінних паперів, то законодавчі підстави для відображення витрат, пов’язаних з придбанням таких цінних паперів в податковому обліку платника податку, відсутні, тобто такий платник податку в податковому періоду, у якому отримано таке розпорядження, має здійснити коригування відображених витрат на придбання таких цінних паперів (в тому числі придбаних до 01.04.2011) у розрахунку фінансових результатів операцій з відповідним видом цінних паперів шляхом зменшення.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві.

«Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) визначено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Законодавством про цінні папери, зокрема, Законом України від 23.02.2006 N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", передбачено такі вимоги:

цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам;

акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Статтею 59 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Також статтею 22 Закону України "Про господарські товариства" ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Таким чином, у разі припинення діяльності акціонерного товариства припиняються і право власника акцій щодо отримання прибутку, право на управління тощо, тобто з цього часу раніше випущені акції не можуть посвідчувати майнові права її власника і бути об'єктом цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) "об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага".

Згідно зі ст. 178 ЦКУ "об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи".

Отже, у разі здійснення суб'єктами господарської діяльності операцій з акціями, емітованими підприємствами, діяльність яких припинилася (про що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи); емітованими підприємствами, щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій з моменту внесення інформації про них до Загального реєстру випуску цінних паперів та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну "цінні папери", який встановлено чинним законодавством. Нормами статті 202 ЦКУ визначено, що "правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків".

Згідно з ч. 1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину с недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Нормами статті 203 ЦКУ встановлено, що:

"Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" (ч. 1 статті 203);

"Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" (ч. 5 статті 203).

Оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у періоді, з якого або припинилася діяльність емітента (про що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи), або визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, є таким, що суперечить вказаним нормам ЦКУ та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку не вимагається визнання такого правочину судом недійсним.

У момент вчинення суб'єктами господарської діяльності правочинів щодо придбання та (або) відчуження акцій, які відбуваються після припинення діяльності емітента (про що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи); набуття законної сили судових рішень про скасування реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, цими суб'єктами не додержуються вимоги частин 1, 5 статті 203 ЦКУ. У таких випадках згідно із ч. 1 статті 215 ЦКУ правочини є недійсними та ч. 2 статті 215 ЦКУ - нікчемними у розумінні ЦКУ.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві.

Щодо вимог з оформлення цивільно-правових угод необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, зокрема, статті 205 – 236.

Віктор Левченко,
начальник відділу оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПС у м. Києві
Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, а також суми утриманого з них податку (ф№1ДФ) подається лише у разі нарахування сум доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Оскільки ви доход не нараховували та не виплачували, то розрахунок за ф№1ДФ по цим операціям подавати непотрібно

СРО АУФТ:
Згідно норм п. 2.17. Методики ( Мінфін|Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, від 22.11.2011, № 1484|1689 "Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента") протягом звітного року до складу місячного оподатковуваного доходу включається фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, отриманий платником податку у складі поточної грошової виплати за датою фактичної виплати та/або за датою виконання або розірвання в період до кінця такого року договору....

Тобто, на наш погляд, оподаткуванню підлягає будь-яка поточна виплата за цінні папери.

Дмитрий Сушко,
Управляющий партнёр "Аудиторская компания  "П.С.П.Аудит"
Державна податкова адміністрація України в своєму Листі від 20.04.2011 р. № 11287/7/15-0317, роз’яснила що, після 01.04.2011 р. витрати на придбання цінних паперів, крім придбаних при первинному розміщенні, відображатимуться в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів.
Іншими словами, ДПАУ пропонує застосовувати принципи бухгалтерського обліку та до обліку операцій з цінними паперами.
Нажаль, крім цитат з п. 153.8 ПКУ, ДПАУ в листі не дає додаткової аргументації свого висновку.

Алла Ліщименко,
Заступник начальника відділу податкових консультацій управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПС у м.Києві.

Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У разі якщо платник податку виступає інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом, або у разі внесення коштів до статутного капіталу емітента, то витрати, сплачені (нараховані) таким платником податку емітенту таких цінних паперів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, витрати на придбання інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Щодо інших операцій з цінними паперами витрати визнаються в порядку, встановленому другим абзацом пункту 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2.25 Методики, податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом у порядку, передбаченому п168.4.1. – 168.4 ст.168 розділу ІV ПК, тобто за місцем знаходження  податкового агента.

Дмитро Леоненко,
Головний державний податковий ревізор-інспектор відділу організації перевірок фінансових установ управління податкового контролю ДПС у м. Києві.
При визнанні доходів та витрат при торгівлі ЦП з 01 квітня 2011 року слід керуватися спеціальною нормою п.153.8 ст. 153ПК.
Однак попереджаємо, що питання є неоднозначним, тому радимо направити письмовий запит до Податкової служби.

Дмитро Леоненко,
головний державний податковий ревізор-інспектор відділу організації перевірок фінансових установ управління  податкового контролю ДПС у м. Києві

Загальні принципи оподаткування операцій з ЦП, а саме: визначення об’єкту оподаткування, дати визнання доходів та витрат, особливості ведення податкового обліку операцій з торгівлі ЦП встановлені п. 153.8 ст. 153 ПКУ, із змінами, внесеними ЗУ від 07.07.2011 № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України".

Однак попереджаємо, що питання є неоднозначним, тому радимо направити письмовий запит до Податкової служби.