Відповідь фахівців НКЦПФР:
З 06.02.15р. суб’єкти в ході проведення ідентифікації повинні встановити саме кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта. Терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «кінцевий вигодо одержувач» є тотожними.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
14 жовтня 2014 р. Верховною Радою України були прийняті два Закони України - № 1701-VII та № 1702-VII, а саме:
1)Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14 жовтня 2014 року N 1701-VII (далі – Закон 1701)– вніс зміни до діючого Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" , в тому числі введене поняття «кінцевий вигодоодержувач юридичної особи» (п.20 ч.1 статті 1). З 25 листопада 2014 р. суб’єкти первинного фінансового моніторингу при ідентифікації клієнтів-юридичних осіб повинні встановити відомості про кінцевих вигодоодержувачів юридичної особи;
2) Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року N 1702-VII (надалі у всіх відповідях – новий Закон), яким встановлено, що з дати набрання чинності цього нового Закону Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" втрачає чинність, і замість терміну «кінцевий вигодоодержувач» введений термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» .
З дати набрання чинності новим законом суб’єкти первинного фінансового моніторингу при ідентифікації клієнтів-юридичних осіб повинні одержати дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Термін «кінцевий вигодоодержувач юридичної особи» в новому Законі відсутній, разом з тим порівняння тексту діючого та нового Законів свідчить, що по суті терміни є тотожними, а по формі відмінності є незначними.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Програмні продукти які погоджені з Держфінмоніторингу та, які надають можливість електронної передачі інформації про фінансові операції до Держфінмоніторингу.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Дійсно, новий Закон в порівнянні з наразі діючим перелік обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу у вказаній в питанні частині доповнює словами: « …зокрема з використанням засобів автоматизаці». На наш погляд, це доповнення описує один з можливих варіантів проведення реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
Інформація про фінансову операцію вноситься до реєстру, що може вестись в електронному вигляді або на паперових носіях.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
З 06.02.15р. вступає в силу новий Закон. Нормативно-правові акти НКЦПФР, Держфінмоніторингу та Міністерства фінансів України діють в тій частині, що не суперечить Закону. Враховуючи зазначене на момент призначення відповідального працівника з питань фінансового моніторингу він повинен мати сертифікат фахівця з питань фондового ринку та отримати кваліфікаційне посвідчення з питань фінансового моніторингу протягом 3 місяців з моменту призначення.
Крім цього, новим проектом Положенням про здійснення фінансового моніторингу чітко визначені кваліфікаційні вимоги для відповідального працівника.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Наразі професійні учасники фондового ринку при призначенні відповідального керівника керуються в тому числі Положенням про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженим НКЦПФР від 19.07.2012 № 995 (надалі у всіх відповідях – Положення 995).
Після набрання чинності нового Закону Положення 995 буде діяти в частині, що не протирічить новому Закону, до приведення НКЦПФР своїх нормативно-правових актів у відповідність із новим Законом.
Тобто – якщо зараз Положенням 995 (п.11 розділу ІІ) визначено, що відповідальний працівник повинен пройти професійну підготовку не пізніше двох місяців після призначення на посаду, то новий Закон збільшує цей термін до трьох місяців.
Разом з тим наразі діють вимоги НКЦПФР щодо наявності у відповідального працівника сертифіката на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Такі ж вимоги наведені і в проекті Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненому НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207. Тобто при призначенні відповідального працівника потрібно впевнитись у наявності в нього сертифіката на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Ні, дія Закону поширюються на нових клієнтів та клієнтів щодо яких у суб’єкта виникла необхідність в оновлені інформації про клієнта, враховуючи його рівень ризику. Також слід врахувати, що суб'єкт має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом інших вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідно до ч.15 статті 9 нового Закону, ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. На нашу думку, якщо клієнт був ідентифікований при встановленні ділових відносин відповідно до діючого на дату ідентифікації законодавства, то надалі оновлення інформації, отриманої за результатами ідентифікації та вивчення клієнта здійснюється в терміни, визначені для професійних учасників фондового ринку Положенням НКЦПФР 995. Вказане Положення продовжить свою дію в частині, що не протирічить новому Закону, до приведення НКЦПФР своїх нормативно-правових актів у відповідність із новим Законом. Також Положенням 995 дозволяється здійснювати ідентифікацію для клієнтів, з якими укладені договори на обслуговування, але які не звертались для отримання послуг більше трьох років, в момент проведення таким клієнтом фінансової операції (п.10 розділу IVдіючого Положення 995).
Тобто оновлення ідентифікації щодо клієнта, що був про ідентифікований, здійснюється в таких випадках:
- настав термін оновлення інформації щодо ідентифікації клієнта у відповідності з рівнем ризику, встановленому для клієнта,
- стосовно клієнтів, що після спливу вказаного терміну не звертались за здійсненням фінансової операції – при проведенні клієнтом фінансової операції.
Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207 , який містить наведені у цій відповіді тези Положення 995 без суттєвих змін.
Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Всі операції, які здійснюються суб’єктом предметом яких виступає вексель та сума яких визначена в Законі підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, у томи числі видача, продаж, дарування, міна, погашення тощо.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Дійсно, новий Закон (п.10 ч.1 статті 15) визначає, що з дня набрання ним чинності всі операції з векселями (крім фінансових казначейських векселів) підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. Стаття 15 нового Закону містить перелік всіх фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, звернемось до терміну «фінансова операція», визначеному Законом (п.47 ч.1 статті 1):
«фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або про які стало відомо суб'єкту державного фінансового моніторингу в рамках виконання цього Закону».
На наш погляд, професійні учасники фондового ринку як суб'єкти первинного фінансового моніторингу повинні відносити до категорії «здійснення операцій з векселями» ( п.10 ч.1 статті 15) як операції купівлі-продажу векселів (дилерська та брокерська діяльність), так і операції видачі (передачі) векселя та проведення платежу за векселем.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Так, мається на увазі ризик визначений суб’єктом з урахуванням ризиків визначених Держфінмоніторингом та НКЦПФР. Крім цього, слід враховувати клієнтів, які вже мають високий ризик згідно із Законом.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Первинно рівень ризику встановлюється професійним учасником фондового ринку при встановленні ділових відносин, ідентифікації та верифікації, а надалі (не рідше ніж один раз на рік – ч.2 статті 11) здійснюється переоцінка ризику клієнта. У випадку встановлення клієнту високого рівня ризику кожна його фінансова операція, сума якої дорівнює чи перевищує 150000 гривень (або еквівалент), підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Зараз розглядається питання щодо визначення в проекті Положення норми яка б дозволяла, у разі не можливості надання відповідних документів, встановлювати «кінцевого бенефіціарного власника (контролера)» на підставі опитувальника клієнта. На цей час вказану інформацію можливо отримувати з Виписки ЄДР, Статуту, інформації про власників значних пакетів акцій, яка отримана емітентом від Центрального депозитарія. У разі якщо клієнтом є нерезидент з відповідних легалізованих витягів.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідно до ч.1 статті 9 нового Закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено новим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
Для клієнта – юридичної особи перелік ідентифікаційних даних містить наступне (п.3 ч.9 та п.2 ч.10 статті 9):
«дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)».
Разом з тим ч.7 статті 9 нового Закону надає інший, відмінний від вимог ч.1 статті 9, порядок визначення вказаних даних: «З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта». Також новим Законом визначений термін «структура власності» (п.35 ч.1 статті 1) - документально підтверджена система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу встановити наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).
На нашу думку, вказані дані можуть бути встановлені як за офіційними документами (наприклад, для ТОВ це статут, виписка з реєстру прав власників для акціонерних товариств – у випадках коли в цих документах вказані власники-фізичні особи), так і за інформацією, наданою клієнтом. Разом з тим наголошуємо, що питання не є чітко врегульованим та потребує роз’яснень. Асоціація ознайомить своїх членів з результатами проведеної роботи щодо одержання роз’яснень.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
В наведеному прикладі виникають підстави вважати, що така операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу. Разом з цим суб’єкт має право витребувати у клієнта інформацію, яка підвереджує або спростовує належність операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу.
Крім цього, вказане питання додатково опрацьовується з урахуванням особливостей проведення ідентифікації депозитарними установами.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Так, дійсно відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України" та Положення про провадження депозитарної діяльності (затверджене Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 № 735) для проведення облікових операцій депозитарній установі не повинен надаватись договір купівлі-продажу цінних паперів.
Проте, відповідно до вказаного Положення (розділ V «Умови та порядок внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів», глава 3 «Вимоги до порядку подання, реєстрації в системі депозитарного обліку розпоряджень та інших документів і вимоги до їх змісту», пункт 7):
"Розпорядження на проведення облікових операцій, які надаються депонентами, керуючими рахунків депонентів депозитарній установі та пов'язані з набуттям/припиненням прав на цінні папери, мають містити, зокрема:
...
3) назву, номер і дату складання документа(ів), який (які) є підставою для складання та виконання цього розпорядження та підтверджує(ють) правомірність здійснення операції (біржового контракту, договору купівлі-продажу, міни, дарування, застави цінних паперів тощо)."
Відповідно до законодавства депозитарна установа повинна розробити, затвердити відповідним органом управління та використовувати, у тому числі внутрішнє положення про депозитарну діяльність депозитарної установи, що визначає порядок надання фінансових послуг. Цим внутрішнім положенням встановлюється окрім іншого порядок оформлення, подання та приймання розпоряджень і документів від депонентів, а також затверджуються форми розпоряджень.
Оскільки депозитарна установа є суб'єктом первинного фінансового моніторингу та має виконувати вимоги законодавства, окрім іншого щодо виявлення фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, у тому числі за ознакою "здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена", то у формі розпорядження АУФТ рекомендує передбачати наступні поля (наприклад): Порядок розрахунків за договором (обрати потрібне):
у готівковій формі
у безготівковій формі
форма розрахунків за договором не визначена
У такому разі депонент самостійно визначає форму розрахунків за договором.
У той же час, на думку фахівців Асоціації, у наведеному Вами прикладі, форма розрахунків у договорі є невизначеною, оскільки по суті може бути будь-якою.
У такому випадку дана операція підпадає під ознаки фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу.
Слід зауважити: якщо депонентом зазначено, що за договором форма розрахунків не визначена, то на підставі частини 7 статті 9 нового Закону депозитарна установа має право запросити, а депонент надати договір купівлі-продажу цінних паперів (тобто документ що є підставою для здійснення облікової операції).

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Суб’єкти обов’язково інформують Держфінмоніторинг про виявлені фінансові операції, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. Різниця між обов’язковим та внутрішнім фінансового моніторингу полягає:
1. у сумі проведеної фінансової операції
2. у більшості внутрішній фінансовий здійснюється на підставі системи ризиків, яка розробляються суб’єктом із врахуванням тих, які визначені Держфінмоніторингом та НКЦПФР.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Новим Законом введений новий термін - підозра (п.32 ч.1 статті 1): «припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи джерела походження активів пов'язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи пов'язані із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, яке визначене Кримінальним кодексом України як злочин або за яке передбачені міжнародні санкції».
Стаття 16 нового Закону передбачає, що фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу за умови виникнення у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр, та наводить перелік ознак, за якими, зокрема, можуть виникнути підозри.
Тобто – за відсутності підозр у тлумаченні, визначеному новим Законом, операція не буде підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу.
Якщо звернутись до терміну «внутрішній фінансовий моніторинг» у розумінні нового Закону (п.9 ч.1 статті 1), то заходи з нього включають обов'язкове звітування про фінансові операції, щодо яких виникає підозра, аналогічно до заходів з обов’язкового фінансового моніторингу.
На нашу думку, основна різниця між обов’язковим та внутрішнім фінансовим моніторингом полягає у наявності критерію суми операції – внутрішній фінансовий моніторинг не має такого критерію.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
В такому випадку необхідно визначати бенефіціарних власників (контролерів) КУА.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Звернемось до визначення новим Законом терміну «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» - це фізична особа, яка незалежно від формального володіння - має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації:
- права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою,
- права вирішального впливу на формування складу, результати голосування,
- а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі (п.20 ч.1 статті 1).
Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування» пайовий фонд створюється компанією з управління активами (ч.1 статті 42), пайовий фонд не є юридичною особою (ч.3 статті 41), учасники пайового фонду не мають права впливати на діяльність компанії з управління активами (чч.2 статті 45). Визначення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) проводиться при здійсненні ідентифікації юридичних осіб (п.3 ч.9 статті 9 нового Закону). Відповідно до цього, на нашу думку при проведенні операцій пайових фондів потрібно ідентифікувати компанію з управління активами та визначати її кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Для відкриття рахунку в цінних паперах:
законом чітко визначена необхідність здійснення верифікації клієнта або представника клієнта до проведення фінансової операції. У разі отримання документів по ідентифікації поштою, суб’єкту необхідно звернутись до клієнта або представника клієнта з пропозицією проведення його верифікації. Оскільки клієнт може не знати про вимоги Закону стосовну верифікації. У разі відмови клієнта або представника клієнта з’явитись на верифікацію, суб’єкт, тоді вчиняє дії відповідно до Закону.
Для внесення змін до анкети:
проектом нового Положення визначено, що однією з особливостей ідентифікації клієнтів є відсутність обов’язку здійснення ідентифікації осіб які не відкривали рахунки в депозитарних установах у тому числі при дематеріалізації.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Новим Законом встановлюються загальні вимоги до проведення ідентифікації клієнта.
Визначення особливостей проведення ідентифікації клієнтів належить до компетенції НКЦПФР. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207 , в якому звертаємо увагу на розділ VI «Особливості здійснення ідентифікації клієнтів». Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Так, враховуючи, що клієнт відкриває рахунок у депозитарній установі та самостійно обрав таку депозитарну установу. Крім цього, розглядається питання щодо доповнення проекту Положення необхідністю здійснення ідентифікації таких осіб тільки у разі проведення операції на суму визначену статтею 15 Закону.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь на це питання частково наведена у відповіді на питання 11. Будь ласка, ознайомтесь.
Відповідно до ч.1 статті 9 нового Закону cуб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта), яка передбачає обов’язкову особисту присутність клієнта (представника клієнта).
Визначення особливостей проведення ідентифікації клієнтів належить до компетенції НКЦПФР. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207 , в якому звертаємо увагу на розділ VI «Особливості здійснення ідентифікації клієнтів». Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Суб’єкт обов’язково повинен здійснити вивчення клієнта, вперше, при ідентифікації клієнта та постійно в ході його обслуговування.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
З точки зору нового Закону, вивчення клієнта – це безперервний процес, який починається під час ідентифікації та продовжується в процесі обслуговування клієнта.
Тобто – ідентифікуєте клієнта та одночасно проводите вивчення клієнта, надалі вивчення клієнта проводите в процесі обслуговування.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Щодо верифікації див. пункт 11. Стосовно успадкування слід врахувати, новий проект Положення яким передбачено, що не є обов’язковою ідентифікація та верифікація депозитарною установою спадкоємця при проведенні депозитарних операцій щодо спадкування цінних паперів, крім випадку встановлення спадкоємцем ділових відносин із депозитарною установою.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Новим Законом встановлюються загальні вимоги до проведення ідентифікації клієнта.
Визначення особливостей проведення ідентифікації клієнтів належить до компетенції НКЦПФР. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, в якому звертаємо увагу на розділ VI «Особливості здійснення ідентифікації клієнтів». Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
У довільній формі, як це передбачено пунктом 28 Постанови КМУ №747 від 25.08.10р.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Повідомлення Держфінмоніторингу про відмову від встановлення ділових відносин з клієнтом складається суб'єктом первинного фінансового моніторингу у довільній формі з викладенням обставин, за яких звернувся клієнт, та із зазначенням всієї наявної інформації про нього.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Як зрозуміло з питання, то ні. Відповідно до Закону пов'язаними особами є особи, з якими члени сім'ї національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях мають ділові або особисті зв'язки, а також юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі діячі чи їх члени сім'ї або особи, з якими такі діячі мають ділові або особисті зв'язки.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати вивчення клієнта (п.2 ч. 2 статті 6 нового Закону). Складовою частиною вивчення клієнта є визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб (п.5 ч.1 статті 1 нового Закону).
Для чого використовується отримана інформація? Для обов’язкового встановлення високого ризику для клієнтів (ч.4 статті 6 нового Закону).
Для юридичної особи потрібно встановити перелік фізичних осіб, що діють від її імені (це в тому числі керівник юридичної особи тощо), та визначити, чи відносяться ці особи до публічних діячів.
Випадок, коли власником юридичної особи є держава, ніяк не можна розглядати як факт пов’язаності з національними публічними діячами.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Документ, які підтверджують висновок, що юридичної особи відсутні кінцеві бенефіціарні власники (контролери), зокрема див. п.7.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь на це питання частково надана у відповіді на питання 7. Будь ласка, ознайомтесь.
Відповідно до ч.1 статті 9 нового Закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено новим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
Для клієнта – юридичної особи перелік ідентифікаційних даних містить наступне (п.3 ч.9 та п.2 ч.10 статті 9):
«дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)».
Разом з тим ч.7 статті 9 нового Закону надає інший, відмінний від вимог ч.1 статті 9, порядок визначення вказаних даних: «З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта». Також новим Законом визначений термін «структура власності» (п.35 ч.1 статті 1) - документально підтверджена система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу встановити наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).
На нашу думку, вказані дані можуть бути встановлені як за офіційними документами (наприклад, для ТОВ це статут, виписка з реєстру прав власників для акціонерних товариств – у випадках коли в цих документах вказані власники-фізичні особи), так і за інформацією, наданою клієнтом. Разом з тим наголошуємо, що питання не є чітко врегульованим та потребує роз’яснень. Асоціація ознайомить своїх членів з результатами проведеної роботи щодо одержання роз’яснень.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Проектом нового Положення визначено, що однією з особливостей ідентифікації клієнтів є відсутність обов’язку здійснення ідентифікації осіб які не відкривали рахунки в депозитарних установах у тому числі при дематеріалізації.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
В питанні наведений окремий випадок надання фінансових послуг власнику цінних паперів фактично без встановлення з ним ділових відносин. Новим Законом встановлений загальний порядок проведення ідентифікації клієнтів, визначення особливостей належить до компетенції НКЦПФР. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207. В розділі VI «Особливості здійснення ідентифікації клієнтів» наведений опис і Вашого випадку.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Див. п. 13
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Згідно ч.3 статті 9 нового Закону, в обов’язковому порядку суб’єктом первинного фінансового моніторингу проводиться ідентифікація та верифікація клієнта при встановлення ділових відносин ( в тому числі відносин, що виникли на підставу договору про відкриття рахунку).
Тобто – ідентифікуєте клієнта та одночасно проводите вивчення клієнта, в тому числі отримуєте інформацію щодо фінансового стану клієнта (в тому числі клієнта-фізичної особи), проводите оцінку фінансовго стану клієнта (в тому числі клієнта-фізичної особи).

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Копії документів, які були надані під час ідентифікації клієнта, Опитувальник клієнта, Анкета клієнта тощо.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Розділимо Ваше питання на 2 частини.
1.Стосовно ідентифікації та верифікації – підтверджуючими документами є копії офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, в якому наведений порядок зберігання таких копій. Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.
2. Документи для вивчення клієнта. Відповідно до ч.7 статті 9 «інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)». На практиці можливе використання опитувального листа, підписаного клієнтом (представником клієнта) із зазначенням необхідної інформації.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Див. п. 4.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь повторює відповідь на питання 4.
Відповідно до ч.15 статті 9 нового Закону, ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. На нашу думку, якщо клієнт був ідентифікований при встановленні ділових відносин відповідно до діючого на дату ідентифікації законодавства, то надалі оновлення інформації, отриманої за результатами ідентифікації та вивчення клієнта здійснюється в терміни, визначені для професійних учасників фондового ринку Положенням НКЦПФР 995. Вказане Положення продовжить свою дію в частині, що не протирічить новому Закону, до приведення НКЦПФР своїх нормативно-правових актів у відповідність із новим Законом.
Також Положенням 995 дозволяється здійснювати ідентифікацію для клієнтів, з якими укладені договори на обслуговування, але які не звертались для отримання послуг більше трьох років, в момент проведення таким клієнтом фінансової операції (п.10 розділу IVдіючого Положення 995).
Тобто оновлення ідентифікації щодо клієнта, що був про ідентифікований, здійснюється в таких випадках:
- настав термін оновлення інформації щодо ідентифікації клієнта у відповідності з рівнем ризику, встановленому для клієнта,
- стосовно клієнтів, що після спливу вказаного терміну не звертались за здійсненням фінансової операції – при проведенні клієнтом фінансової операції.
Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, який містить наведені у цій відповіді тези Положення 995 без суттєвих змін.
Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Див. п. 4.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь повторює відповіді на питання 4 та 21.
Відповідно до ч.15 статті 9 нового Закону, ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. На нашу думку, якщо клієнт був ідентифікований при встановленні ділових відносин відповідно до діючого на дату ідентифікації законодавства, то надалі оновлення інформації, отриманої за результатами ідентифікації та вивчення клієнта здійснюється в терміни, визначені для професійних учасників фондового ринку Положенням НКЦПФР 995. Вказане Положення продовжить свою дію в частині, що не протирічить новому Закону, до приведення НКЦПФР своїх нормативно-правових актів у відповідність із новим Законом.
Також Положенням 995 дозволяється здійснювати ідентифікацію для клієнтів, з якими укладені договори на обслуговування, але які не звертались для отримання послуг більше трьох років, в момент проведення таким клієнтом фінансової операції (п.10 розділу IVдіючого Положення 995).
Тобто оновлення ідентифікації щодо клієнта, що був про ідентифікований, здійснюється в таких випадках:
- настав термін оновлення інформації щодо ідентифікації клієнта у відповідності з рівнем ризику, встановленому для клієнта,
- стосовно клієнтів, що після спливу вказаного терміну не звертались за здійсненням фінансової операції – при проведенні клієнтом фінансової операції.
Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, який містить наведені у цій відповіді тези Положення 995 без суттєвих змін.
Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Див. п.4 Однак, суб’єкт може звернутись до клієнта стосовно надання оновленої інформації та у разі не надання такої інформації суб’єкт має право відмовитись від встановлення ділових відносин.
Разом з цим, суб’єкт може оновлювати інформацію про клієнт, в залежності від рівня ризику, у випадку його безпосереднього звернення.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Положення 995 НКЦПФР в частині термінів оновлення інформації щодо ідентифікації клієнта продовжує діяти для професійних учасників фондового ринку й після набрання чинності нового Закону.
У разі, коли такий клієнт звертається за здійсненням фінансової операції та не надає оновлену інформацію щодо ідентифікації, суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитись від проведення фінансової операції клієнта. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, який містить наведені у цій відповіді тези Положення 995 без суттєвих змін.
Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Див. п. 7
Крім цього, з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.
При цьому, структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у тому числі відносини контролю між ними щодо цієї юридичної особи, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь повторює відповіді на питання 7 та 17.
Відповідно до ч.1 статті 9 нового Закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено новим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
Для клієнта – юридичної особи перелік ідентифікаційних даних містить наступне (п.3 ч.9 та п.2 ч.10 статті 9):
«дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)».
Разом з тим ч.7 статті 9 нового Закону надає інший, відмінний від вимог ч.1 статті 9, порядок визначення вказаних даних: «З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта». Також новим Законом визначений термін «структура власності» (п.35 ч.1 статті 1) - документально підтверджена система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу встановити наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).
На нашу думку, вказані дані можуть бути встановлені як за офіційними документами (наприклад, для ТОВ це статут, виписка з реєстру прав власників для акціонерних товариств – у випадках коли в цих документах вказані власники-фізичні особи), так і за інформацією, наданою клієнтом. Разом з тим наголошуємо, що питання не є чітко врегульованим та потребує роз’яснень. Асоціація ознайомить своїх членів з результатами проведеної роботи щодо одержання роз’яснень.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
На організованому ринку цінних паперів біржа здійснює ідентифікацію торговців цінними паперами, торговці цінними паперами ідентифікують клієнтів. Крім цього, в проекті Положення визначено, що:
- Не є обов’язковою ідентифікація та верифікація торговцем цінними паперами особи, що є стороною договору на виконання договору про надання фінансових послуг або дилерського договору, який укладається на організованому ринку цінних паперів;
- Не є обов'язковою ідентифікація та верифікацію фондовою біржею особи, від імені або за дорученням чи в інтересах якої клієнтом фондової біржі проводиться фінансова операція на організованому ринку цінних паперів або яка є вигодоодержувачем від такої операції, у разі якщо клієнт фондової біржі діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Загальний порядок ідентифікації клієнтів встановлений статтею 9 нового Закону, у відповідності до якої суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта). Визначення терміну «клієнт» наведене у п.21 ч.1 статті 1 нового Закону. Перелік даних, які встановлюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації, встановлені ч.9 та 10 статті 9 нового Закону в залежності від типу клієнта.
Визначення особливостей проведення ідентифікації клієнтів належить до компетенції НКЦПФР. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, в якому звертаємо увагу на розділ VI «Особливості здійснення ідентифікації клієнтів». Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Зокрема, ту щодо якої виникли сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації клієнтом.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідно до ч.6 статті 9 нового Закону порядок надання зазначеної у Вашому питанні інформації визначає Кабінет Міністрів України. В ч.4 розділу X «Прикінцеві положення» нового Закону визначено, що Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності новим Законом повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із новим Законом. До виконання цих дій потрібно керуватись Порядком надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. N 746.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
На цей час ні, але питання щодо врахування такої роздруківки офіційним документом розглядаються. Однак, вказаний «пошук» може використовуватись суб’єктом в рамках поглибленої перевірки клієнта.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідно до ч.1 статті 9 нового Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів (п.20 ч.1 статті 1 нового Закону) або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
Таким офіційним документом, зокрема, є виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі ЄДР) - документ, що згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» використовується для ідентифікації таких осіб.
Розпорядником вказаного у питанні сайту є Державна реєстраційна служба України. За Законом України «Про доступ до публічної інформації» інформація щодо відомостей з ЄДР, розміщена на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, є публічною, і може використовуватись суб’єктом первинного фінансового моніторингу для підтвердження даних щодо клієнта при проведенні поглибленої перевірки клієнта.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
В нього вже автоматично високий рівень ризику, перевіряти вказану інформацію у даному випадку не доцільно.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь це питання частково надана у відповіді на питання 16.
Складовою частиною вивчення клієнта є визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб. Для чого використовується отримана інформація? Для обов’язкового встановлення високого ризику для таких клієнтів.
Відповідно до ч.7 статті 9 нового Закону, інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). Тобто можливе надання про належність клієнта до публічних діячів в опитувальному листі, після чого клієнту встановлюється високий ризик. Також можуть бути надані офіційні документи, що підтверджують виконання фізичними особами протягом останніх трьох років визначених публічних функцій (належним чином завірені копії трудових книжок тощо). Але для наведеного в питанні випадку, на нашу думку, достатньо запису в опитувальному листі – оскільки рівень ризику вже буде визначений найвищим.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Перелік ідентифікаційних даних, які необхідно встановити визначено статтею 9 Закону. Також, суб’єкту необхідно здійснювати заходи які визначені в Положенні про здійснення фінансового моніторингу для клієнтів з високим рівнем ризику.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Новим Законом визначена необхідність при вивченні клієнта визначити належність клієнта або особи, що діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб. Тобто суб’єкта первинного фінансового моніторингу цікавить лише факт належності/не належності до вказаних публічних діячів.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
У разі відкриття рахунку так.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Новим Законом встановлений загальний порядок проведення ідентифікації та верифікації клієнтів, визначення особливостей належить до компетенції НКЦПФР. Пропонуємо Вам ознайомитись з проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207 , зверніть увагу на розділ VI «Особливості здійснення ідентифікації клієнтів».
Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Суб’єкт в ході ідентифікації та вивчення клієнта може використовувати Інтернет-ресурси. На цей час обов’язок такий відсутній.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь частково повторює відповідь на питання 16 та 28.
Складовою частиною вивчення клієнта є визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб.
Відповідно до ч.7 статті 9 нового Закону, інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). Тобто інформація про належність клієнта до публічних діячів в опитувальному листі може бути наведена в опитувальному листі. У разі, коли клієнт надає інформацію про те, що не є публічним діячем, та у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів у достовірності наданої інформації, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний (ч.4 статті 9 нового Закону) провести поглиблену перевірку клієнта, а саме: здійснити заходи з отримання (зокрема від органів державної влади, державних реєстраторів, з офіційних або публічних джерел) інформації про клієнта для підтвердження або спростування наданих ним даних, достовірність яких є сумнівною (п.33 ч.1 статті 1 нового Закону). За відсутності сумнівів поглиблена перевірка не проводиться.

Відповідь фахівців НКЦПФР:
Суб’єкт для себе може самостійно визначити яким чином він буде отримувати таку інформацію. При цьому, в проекті нового Положення визначено, що вказана інформація може отримуватись шляхом письмового опитування клієнта.
Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Відповідь на це питання частково повторює відповідь на питання 20.
Відповідно до ч.7 статті 9 нового Закону «інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)». На практиці можливе використання опитувального листа, підписаного клієнтом (представником клієнта) із зазначенням необхідної інформації.

Відповідь фахівців СРО АУФТ:
На нашу думку, яким чином професійний учасник фондового ринку буде здійснювати перевірку ідентифікаційних даних, та яких саме даних – з переліку, визначеному в ч.9 та 10 статті 9 нового Закону – має бути встановлено у внутрішніх Правилах проведення фінансового моніторингу. Наприклад, внутрішніми Правилами може бути встановлене отримання з публічних джерел (сайт, що містить відомості з Єдиного державного реєстру тощо) підтвердження даних, наданих клієнтом-юридичною особою.
Свої пропозиції та зауваження до проекту Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненому НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207, можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.

Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Порядок відмови суб'єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції визначений статтею 10 нового Закону.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’ язаний відмовити клієнту в обслуговуванні у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації. До встановлення такого факту немає підстав для відмови у проведенні фінансової операції.

Відповідь фахівців СРО АУФТ:
Так, проектом Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, оприлюдненим НКЦПФР 29.01.2015 р. на своєму офіційному сайті за посиланням http://www.nssmc.gov.ua/law/19207 , визначено, що професійні учасники фондового ринку при проведенні фінансової операції мають отримати офіційні документи, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів та надалі зберігати завірені копії таких документів.
На наш погляд, якщо професійний учасник фондового ринку є особою, що надає вказані документи (наприклад, депозитарна установа – щодо документів, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери), немає потреби отримувати такі документи у клієнта. Для торговця цінними паперами, наприклад, потрібно, щоб клієнт надав як документи, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери, так і документи про оплату цінних паперів.
Свої пропозиції та зауваження до вказаного проекту Положення можете надсилати Асоціації «Українські фондові торговці» для узагальнення та надання до НКЦПФР.